– Юль, ніякої заначки я не маю, ти ж знаєш. Я ж все до дому, все до родини. Щойно за машину розплатився. Так, так, візьму кредит
Роман Сергійович переїхав до багатоквартирної п’ятиповерхівки, де вже близько десяти років проживав зі своєю дружиною Юлією Олексіївною. Так, вони не були офіційно одружені, але називали одне одного чоловіком
– Зорянко, вранці на мене чекай на подвір’ї, не запізнюйся. А то знову бігтимемо на уроки. Ох, і любиш ти поспати. Вставай раніше
Всім відомо, що у житті трапляються різні неприємності. Одні ці неприємності переживають і далі живуть, інші опускають руки, і пливуть за течією. Ганна із Зоряною дружили з дитинства,
— Жінко, це моя квартира, – несміливо натякнув він нахабній загарбниці, яка з великою зацікавленістю роздивлялася його. — Тоді ти в курсі, де кухня і холодильник розташовані, накрий на стіл, я хочу обідати – заявила істота, і клацнула щелепами
Юрію Андрійовичу подобалася сусідка з двадцять п’ятої квартири, Поліна Семенівна. Ні, не так, йому подобалася Поліна Семенівна, з її скромною зачіскою, неяскравим манікюром і відсутністю макіяжу. Така мила,
А зараз на пенсії. Добре, що є город, можу зробити запаси на зиму в сараї. Щедро вродили кабачки, помідори, огірки. Тримаю одну корівку та кізоньку, сама роблю сметану та молоко
Я вже 15 років як вдова. Чоловіка Ореста не стало через проблеми з серцем. Він останні роки дуже важко дихав, часто не мав сили навіть з ліжка піднятися
Коли я був дитиною, вони оплачували мені репетиторів, купували все необхідне. Та щойно я покинув рідний дім і вступив в університет
Мої батьки досить заможні. Вони бізнесмени, власники ресторану і кількох магазинів. Тому я ніколи не сумнівався, що матиму підтримку в житті. Коли я був дитиною, вони оплачували мені
– Не думай, що твій чоловік нікого там не має! Вони всі однакові! Тому й ти тут живи для себе – відпочивай, подорожуй, купуй гарний одяг
Я завжди пишалася нашими взаєминами з чоловіком. Довіряла йому, як собі. А дарма. Та ми прожили в шлюбі багато років. Разом виростили сина. Та коли він поїхав на
Валя передумала, ну а може їй здається, що Василько дивний, може Таня щастя своє знайшла, адже потім вона матері не пробачить, що життя їй зіпсувала
– Тетянка твоя скромна, як вона так швидко заміж зібралася? Чи після зальоту? Не приховуй Валя, я ж по-сусідськи, якщо це правда, то все одно скоро видно буде,
– Так, я саме так і вважаю. Це і мій дім теж. Давайте я, на правах дружини Вашого сина, буду ходити до Вас додому, коли захочу? Вам це сподобається
Кілька років тому, коли ми тільки купили цей будинок, мама і сестра чоловіка систематично занадилися до нас приїжджати у вихідні. Свекруха не просто приходила до нас сама, а
– Ну скільки можна? Доцю, у тебе двоє діток. Ну сьогодні квартира є, а завтра нема. Куди ви підете? На вокзал
Моя донька 4 роки тому вийшла заміж за Олексія. Не можу нічого поганого сказати про свого зятя. Але й гарним чоловіком його назвати язик не повертається. У нього
— Пересядь-но назад, я на задньому сидінні їздити не люблю, та й старша я, вияви повагу, та й поряд із сином хоч трохи посиджу. — Неприємно було, – визнає Валентина, – Сергій мовчить, а я, як обпльована пересідаю
— Для мене це не дрібниці, – Валя категорична, – і річ навіть не в тому, що мене постійно намагалися принизити, але ж елементарна повага має бути! Нервувати

You cannot copy content of this page