Життєві історії
— Та вранці встав, як зазвичай. Ні, спав нормально. Що зараз роблю? Снідаю. Теща зварила кашу. Яку? Вівсянку мама, все нормально, – це звичайна розмова мого чоловіка з
Онука мені не дають. Ні, я його бачу, можу до молодих приїхати в будь-який час, тільки зателефонувати перед цим. Молодь у мене буває з ним, але щоб залишили
Ми зі свахою посварилися через гараж. Через той гараж, якого в мене ніколи не було. Точніше, сварка сталася саме через те, що гараж свахи так і не став
— І як ти на це наважилася? — Скрізь є люди, – спокійно сказала Єлизавета Павлівна. – Я теж знайду там друзів, не хвилюйся. І завжди чекатиму на
— Ну і чого ти домоглася? – зло вимовила Яні колишня найкраща подруга. – Все одно тобі він не дістався. І що, чи вартувало це того? — А
— Дмитре, ану потримай! – Марина сунула готовенького, відмитого до скрипу і обурено волаючого молодшенького сина чоловікові, і підхопила на руки доньку. – Денису скажи, щоб математику доробив!
— Ти не одружишся з цією колгоспницею і на цьому ми закінчили обговорення! До речі, куди зібрався? — У кіно з Міланою. — Машину не бери, не вистачало
— Ледь не істерика з нею була. І мати зятя зателефонувала, добренька така, мовляв, треба просто згрупуватися і допомагати їм. Ага, нашими з чоловіком руками їм і допомагати,
— Ну, а що я можу зробити, грошей у нас із чоловіком немає, я б могла просто переїхати до бабусі і замість доглядальниці доглядати за нею, хоча чоловік
Світлану свекруха закликає подумати про її власну сім’ю, чоловік увесь в образах і каже, що вона не на часі вирішила стати мамою, а її власна мама знизала плечима.