Головна

Життєві історії

— Ти де шлялася? Я тобі гроші на продукти залишав, чому так і лежать у тумбочці? Ти що, по магазинах не могла пройтися? Ви тільки подивіться, яка мені дісталася в дружини! Не виконує свої обов’язки і приходить затемна! Ти що, коханця собі завела?!
Життєві історії 0
Зі своїм чоловіком Єлизавета жила як із сусідом: давно забула вона про існування таких слів, як інтерес, пристрасть, симпатія і спільні прогулянки. Чоловік Олександр чоловіком значився лише на
Поліна слухає і киває головою. Це вона ще мовчить про те, що днями у двоюрідної сестри грошей у борг попросила. Не за іпотеку заплатити, не на життя, а віддати борг 12-ти річному синові. Заборгувала за оцінки
Життєві історії 0
— А хто ж сперечається з тим, що це неправильно? – втомлено каже Поліна, між колегами суперечка на тему: «Як стимулювати навчання дітей, якщо вони вчитися не хочуть».
— Отже, я слухаю, – сказав він, пригладивши волосся долонями, – хто пропав? Коли? — Наша донька, – Галина Макарівна не витримала і розплакалася, – наша Іринка! Якщо вона пішла в ліс… як вона там одна?! — Адже ви живете біля лісу, – кивнув головою Плотвинський.- А далі там річка, заливні луки та болота
Життєві історії 0
Тридцять років прожили в шлюбі Гриценки, а на тридцять перший послав їм Бог дитину. Галині було на ту пору п’ятдесят два роки, але вона не пішла на переривання,
— Ти одружуєшся! — Я?! – Ігор ледь не подавився лимоном. — Ти! У мого партнера є донька. Трохи молодша за тебе. Я, щоправда, її не бачив, але це не важливо. Головне – у неї є гроші! Татко подбав! Ти просто не уявляєш, скільки там
Життєві історії 0
— Як ти могла?! – Ігор влетів на кухню з перекошеним від гніву обличчям. Наталя в цей час смажила сирники. Крик сина застав її зненацька. Вона злякано обернулася,
— Не поспішай, тобі дитя не качати, і корову не доїти. На гучні присьорбування скаже, що Слава Богу смачно, раз боїшся, що ми віднімемо. Свекор, зрозумівши натяк, починає їсти спокійно й тихо
Життєві історії 0
Лідія дивилася на свекруху і думала: «Ну якою ж треба бути покірливою служницею у свого чоловіка, щоб знімати з нього чоботи. Мало того, що він випив, лика не
Розібрав усі шафи, влаштував на лоджії куточок відпочинку. Дружину незмінно зустрічав з роботи гарячою вечерею, був ніжний і попереджувальний. Ні походів по магазинах, ні прибирань, ні нескінченного готування тепер для Ірини не існувало. Ось тільки в магазин чоловік ходив на гроші Ірини
Життєві історії 0
— Дратує мене це все, навіть не можу сказати як! Ну це мужик чи хто взагалі!? – обурюється Ірина, – Навіть умови ставити не стала, від такого тільки
— Мама сама розповідала, що робила сестра жахливі речі, сильно ревнувала, навіть намагалася звинуватити мого батька в тому, що він до неї чіплявся. Потім, щоправда, зізналася, що обмовила його
Життєві історії 0
— Змучилася я просто, чесне слово, почуваюся просто загнаним конем, – зізнається Світлана подрузі. – Тільки-тільки батька доходила, на мені свекруха, дитина, ще й мама тепер… — Жах,
— Ну не знаю, ми твої закрутки взагалі не їмо, звикли свіжі овочі купувати цілий рік, – чесно розповідав хлопчик. — А куди ви всі мої гостинці діваєте? – не розуміла бабуся. — Сусідам віддавали, тато на роботу забирав, а ми таке не любимо, – відверто розповідав хлопчисько
Життєві історії 0
Вирушаючи в гості до сина з невісткою, Ніна тягла з села повні сумки заготовок. Їй належало кілька тижнів пожити в столиці заради проходження медичних процедур. Сидіти на шиї
Двері у квартиру Дарини відчинилися, а Таїса застигла як вкопана. Безглузда усмішка мала б уже зійти з губ, але вона залишалася статуєю, кам’яним виразом, надто неприродним і безглуздим
Життєві історії 0
Таїса якраз завершила робити манікюр попередній клієнтці і прибирала зі столу. Вона мала обідню перерву, і вона планувала забігти до кафе поруч зі своїм кабінетом. Виїздами на будинок
– Який у тебе гарний будинок, Лідочко, доглянутий. Ви тут житимете? Як же пощастило моєму синові? – сказала свекруха відразу після весілля
Життєві історії 0
– Який у тебе гарний будинок, Лідочко, доглянутий. Ви тут житимете? Як же пощастило моєму синові? – сказала свекруха відразу після весілля. – Ми звичайно теж не бідуємо,

You cannot copy content of this page