Олексій дарував дорогі подарунки, возив мене на відпочинок та постійно говорив про бажання створити сім’ю, мати дітей та інше, поживши трохи з його родичами, я почала помічати, що його слова не переходять до діла
Мене звуть Марійка, мені 27 років. Півтора роки тому я познайомилася з Олексієм, людиною з іншого міста. У мене свій бізнес, гроші є, але мені хотілося поруч людини
Будинок, у якому ми жили, дістався мені від бабусі, я не могла його оформити на себе та оформила на чоловіка
Чоловік забрав у мене будинок і привів у нього свою коханку. Ми з чоловіком побралися, коли нам було по 20 років. Пережили тяжкі 90-ті, пережили тяжку хворобу чоловіка.
Вона ж мерзенна, – сказала донька про двоюрідну сестру, – кого хочеш запитай. Вона ж перша донощиця в школі, перша пліткарка і підставниця. Вона ще в перші два тижні примудрилася мене посварити з половиною двору, а потім і класу
Чи чули ви в дитинстві від своїх батьків фразу: «Не смій дружити з тим чи з тим»? Я чула. Зараз розумію, що це була спроба батьків уберегти мене
Будинок свекрухи – розвалюха, його якщо й куплять, то тільки на диван у квартиру й вистачить, – продовжує Галина, – Маринка днями мені заявила, почекай, мовляв, ось зʼявиться друга дитина у сина, отримає гроші на малечу і викупить твою частку. Але цих грошей на викуп не вистачить і коли я решту буду отримувати? Ще років через 10-12? І взагалі, ті виплати невістка Марини Анатоліївни отримає не скоро, термін її цікавого положення всього 3 місяці. І за що тоді утримувати дитину
Та не можу я більше чекати, – розповідає Галина Анатоліївна, – я чекала 12 років, а їм часу так і не вистачило. Та й не збирався ніхто вирішувати
І ось тут очі в Оленки відкрилися. — Я сама до РАЦСу йшла із заплющеними очима, – сказала вона мамі, коли прийшла до рідної домівки з донькою та речами, – дивлюся на чоловіка: лисіє, черевце з’явилося, підборіддя скошене, заробляє так собі, три роки прожили, а джинси нові купувала на гроші, що ви мені подарували на іменини. А корона на голові – ого-го
— Привіт, – каже Алла подрузі, – як справи? Давненько ми з тобою не перетиналися. Я, грішним ділом, твою Оленку і не впізнала. Зіткнулася з нею в торговому
У них в обласному центрі точно такий самий виш, – сказала Клавдія Петрівна синові наступного дня після знайомства з майбутньою дружиною свого Андрійка, – якого біса її понесло в столицю вступати? Ясна річ, щоб тут і залишитися. А як вона залишиться? Звісно, за допомогою заміжжя. А ти в мене наречений видний. Тож подумай 10 разів
— Так вийшло, що живемо з мамою чоловіка в одному під’їзді, – ділиться з подругами Яна, – йому бабуся квартиру купувала, не відмовлятися ж було. Тим паче до
Алло! Алло! Олесю! Привіт. Як справи? Я так і думала, що все у вас добре. Дівчинка моя, привіт. У мене до тебе прохання. Донька не розуміє, а ти зрозумієш. Мені потрібен чоловік. Нудьга. Одне й те саме щодня. Не можу сидіти на місці. Роботу знайшла. Доглядаю за бабкою із сусіднього під’їзду. А вечорами і зовсім робити нічого. Виглядаю я добре, фотки скину через месенджер. Може, є в тебе знайомі вдівці? У віці років шістдесяти п’яти, можна трохи більше
— Де мої сімнадцять років? – пихтіла Таїсія Степанівна, піднімаючись пожежною драбиною на п’ятий поверх старої багатоповерхівки. Ключі забула. Не біда, балкон відкритий. На шиї у Таїсії Степанівни
Ти б хоча б уночі ходила ганчіркою своєю возюкати, – скривився одного разу чоловік, який прийшов із роботи, – адже ти мене ганьбиш. Учора наш генеральний із дружиною в кофейні тебе бачили. Нормально так? Чоловік керівник, а дружина прибиральниця? Офісом плітки поповзли. Не знаю, куди й очі подіти
— У мене пристойний був дохід до декрету, – розповідає Настя, – за два роки ми з Максом накопичили на перший внесок, переїхали, зробивши невеликий ремонт. А потім
Світлана почала робити мені приємні речі: приносила щось смачненьке, кликала разом обідати, вітала зі святами, іноді підвезе додому, а на професійне свято подарувала подарунок
Мене звуть Андрій, і ось уже три роки я одружений із Ганною. Ми разом живемо сім років, і ми не маємо дітей. Аня – диво-дружина, просто золото. Я
Я вирішив допомогти, забрав квартиру у банку, поміняв її, повернув гроші банку, допоміг Ірині розлучитися
Мене звуть Володимир, і моя історія почалася, коли мені було 45 років. Я зустрів жінку Ірину, якій було 38 років. Ми обидва були з обтяженнями: у мене –

You cannot copy content of this page