Життєві історії
— Що ж ти ніколи в гості не приїдеш? – дорікнула мені Оля телефоном, коли я їй зателефонувала, щоб привітати з іменинами, – Ти взагалі в Києві буваєш?
— Мамо, як ти могла пообіцяти будинок тітці Віці?! — Олеся в шоці дивилася на матір, Дарину Іванівну, й не знала, плакати чи сміятися. – Ми вже виклали
— Та в тому й річ, що вони їй теж допомагали, – говорить про сватів і невістку Ірина Олексіївна. – Щомісяця, чітко з графіком, іноді більше, іноді менше,
Віталік прокинувся рано-вранці. Настрій був поганий і привід для цього був, один вчорашній дзвінок тещі чого вартує. – От як ця жінка примудряється одним своїм дзвінком зіпсувати весь
Ірина дружила з Ольгою ще зі школи. Разом вони бігали на танці, разом вступили в інститут. Вони були, як то кажуть, не розлий вода, але було одне але
Ігор подивився на годинник та відправив Христині смс зі словами: «Ти де?». Вони з Христиною домовилися сьогодні зустрітися і пообідати в кафе, оскільки у Христини сьогодні був вихідний,
Світла дістала з духовки запашну курочку з картоплею. Ось-ось мають привезти торт та капкейки для свята. Треба встигнути впорядкувати себе, а часу залишається зовсім небагато. Скоро прокинеться Павлик
Вийшовши з магазину, баба Валя заглянула в пакет, щоб перевірити, чи все вона купила. – Наче все, – пробурмотіла вона. Вона присіла на лавку, перепочити. На сусідній лавці
У двері постукали. На порозі стояла молода жінка. – Вибачте, я вас не відволікаю? – запитала вона. – Ми два дні тому переїхали сюди. Ось прийшла познайомитись… Ми
— Це що ще таке?! Для чого стільки матеріалів привіз?! – бризкаючи слиною, виглядаючи з-за дощатого паркану верещав дід Григорій. Його обличчя розчервонілося від гніву, щоки роздувалися, а