Головна

Життєві історії

— Зате пироги в тебе виходять ну дуже смачні, – сказала подруга із сусіднього під’їзду, з якою Саша частенько гуляла разом із дітьми, – ось і печи. — Я заїкнулася було про те, щоб відкрити свою справу, маленьку пекарню, – згадує Саша, – печу сама, сама собі бухгалтер, можна домовитися зі збутом. — Не сміши, – висміяла мама, – бізнесменка. А хто замість тебе дітей твоїх буде виховувати? Я чи що
Життєві історії 0
Олександрі 38 років. І зараз вона цілком успішна жінка. А був час, коли здавалося, що її стеля в житті – роль домогосподарки і життя інтересами своєї родини. Коли
— Точно, Ігнатіївно, чого хизуєшся, якщо сама в школі вчилася з трійки на двійки! – підтримала подругу інша, – Скажи спасибі, що батько твій поквапився, та заміж тебе вдало прилаштував! Ось тому й син у тебе розумний, у батька. Був би в тебе, мабуть, не хвалилася б. — Чого базікаєте даремно! Це я з ним уроки вчила і книжки купувала, ось і став таким розумним! – Ігнатіївна була жінка вибухова, мало що – починала голосити. А могла й важкою рукою прикласти
Життєві історії 0
— Давай, збирай свій виводок і йди, звідки прийшла! – Ігнатіївна грубо штовхнула невістку в бік, від чого та ледь не полетіла з ґанку, рахуючи сходинки спиною. —
— У принципі, – каже Таня, – у ті наїзди свекрухи, коли в нас ще не було дітей, ми з нею знаходили спільну мову. Ладнали. Але буквально через кілька місяців після її приїзду до нас, почалися складнощі. Спочатку мама Сашка влаштувала істерику з приводу того, що її онук 8-ми місяців від роду одягнений у памперси. — Це ж страшенно шкідливо, – кричала вона, – і для майбутнього чоловіка, і для його привчання до горщика
Життєві історії 0
Тетяна давно була самостійною жінкою. Перший раз вийшла заміж і розлучилася в далекій юності, встигнувши тільки нажити сина і стійке небажання виходити заміж у принципі. І цілих 16
— Мені набридло, якщо чесно спати в прохідній кімнаті, – каже Марія Миколаївна подрузі. – Це такі незручності, ти не уявляєш. Вранці то син на роботу йде, гримить на кухні посудом, то онук біжить. Невістку не розбудиш, спить до обіду, а він встане і до мене: «Бабо, а що ми будемо їсти». Та й узагалі, хочеться спокою, нарешті
Життєві історії 0
Марія Миколаївна рахувала дні до того моменту, коли її син із невісткою та онуком зможуть з’їхати у власне житло. Але будинок уже півроку тому здали в експлуатацію, а
Вийшов Андрій у двір, потягнувся на повний зріст. — Алінко, дивись, яблука дозріли, чуєш запах, мммм… Аліна зморщивши носик вдихнула в себе повітря і смішно чхнула, як кішка. Якийсь вихор пронісся по огорожі, повисла на шиї в Андрія дівка, здорова, міцна, гладка. — Приїхав, дочекалася, рідненький, рідненький мій
Життєві історії 0
Ворота у Сердюків не зачинялися, двері теж. Усі так і йшли. Спочатку близькі родичі, потім далекі, потім, як казала баба Нюра, десята вода на киселі, потім близькі сусіди,
– Заздрісники, звичайно, можуть всяке придумати, згодна. Але Варварі я вірю. Вона сама бачила, як у неї за городом Світлана обіймалася з твоїм чоловіком. – Ну ще й Світлану приплели. Ми з нею в добрих стосунках. Вона на таке не піде
Життєві історії 0
Надія з дочкою залишилися самі. Якби хтось їй сказав раніше, що вона опиниться в такій ситуації, ніколи б не повірила. А тепер усе випливло назовні. Звинувачувати нема кого.
– Значить так! Весілля буде, – рішуче сказав Микола. – Наречена – не чекає дитину. Вашим коштом жити – не будемо. Ще питання є
Життєві історії 0
Галя з Миколою одружилися, коли їм було по 23 роки. Хороший вік для створення сім’ї. Навчання позаду, є професія, улюблена робота і вже спільні плани. Зустрічалися вони майже
– Ну нарешті збагрили стареньку. Набридла вона вже у своїх коричневих в’язанках і стоптаних туфлях. Тепер Ніночка її місце займе. Пам’ятаєш, приходила до начальника на співбесіду? Говорять, його пасія
Життєві історії 0
Ольгу Іванівну проводжали на пенсію. Вона сиділа в центрі великого кабінету начальника перед усім колективом своїх колег, а вони, стоячи, висловлювали й жаль, і подяку за добру, сумлінну
– Ти більше нічого не вигадала? – раптом обурився її чоловік Іван. – Це ж в яку копійчину нам виллється твій ювілей?! У нас що мало, куди гроші треба?! Нам треба дах перекрити, машину б поміняти на новішу, а ти ювілей у кафе святкувати надумала
Життєві історії 0
Свій ювілей Ольга хотіла святкувати в кафе. А що?! Має право! П’ятдесят років, піввіковий рубіж, поворот в нове життя. – В нове? – посміхнулася своїм думкам Оля. –
– Я, твоя мати Тамара та мій чоловік Віктор Васильович навчалися в одному класі. Ти це знаєш. Я дружила з Віктором, а твоїй мамі він дуже подобався. У нас вже був Сашко, коли у мого чоловіка з твоєю мамою почалися стосунки. Я це знала, але мовчала. Не хотіла сина позбавити батька
Життєві історії 0
Рита підійшла до під’їзду. Дзвінок від Олександра її зупинив, і вона сіла на лавку. – Сашко! Я так сумую. Приїжджай швидше, – казала Рита телефоном. – Кохана моя!

You cannot copy content of this page