Новина про весілля, мабуть, стала несподіванкою для рідних Діми й вони сиділи притихлі та злегка вражені. У кімнаті запанувала тиша, чути було лише стукіт столових нарядь
– Мамо! Ти купила чай для схуднення? А насіння Чіа? Навіщо ти поклала мені так багато масла в кашу, це ж зайві кілограми !? Діма, ти знову купив
Останні чотири роки вже разом із чоловіком – одружилися вони з Олегом, ще бувши студентами. Він теж із села. Бабуся Олена дуже допомогла молодим із дітьми, особливо з першою донькою
– Катю, я тут бязь знайшла у шафі, зший мені дві наволочки, будь ласка, – дзвонила бабуся Олена. – Ой, бабусю, давай я тобі їх куплю. Вони зараз
– Ну, все гаразд, чого плачеш. Хороший хлопець у тебе такий, міцний. Доньку хотіла, мабуть? Нічого, прийдеш потім і за донькою. – Я залишу його… Не забиратиму.
– Зоя, вам дитину приносити на годування? – Ні, я ж казала. Відмову писатиму. Медсестра похитала головою та вийшла. Зоя обернулася до стіни та заплакала. Матусі в палаті
– Пощастило тобі із Зіною, Іване. А я ж перший до неї залицятися почав. А потім ти собі її забрав. Жив би зараз я і не тужив, – мрійливо сказав Ігор, найкращий друг Івана. – Моя он все худнути хоче. Супи та салати їм одні…
Іван Васильович все життя прожив в селі. Працював трактористом. І от на роботі він нахилився, щоб взяти якийсь ключ. Підозріле тріскотіння і регіт підлеглих змусив його підскочити. –
– Іду, бабусю, – ліпить онук зі снігу незрозуміле звірятко, – Хвіст тільки дороблю і прийду
Баба Катя сьогодні з ранку пече пиріжки з капустою, муркочучи щось собі під ніс. Ну а чого не муркотіти – настрій добрий, та й не турбує сьогодні нічого.
– Вам, мабуть, зраджує чоловік, так? – спокійно продовжував директор. – А як ви здогадалися?! – ахнула жінка
– Запросіть до мене Світлану Миколаївну, – звернувся Олексій Петрович до своєї секретарки. Через кілька хвилин, викликана співробітниця вже сиділа за столом навпроти директора підприємства. – Світлано Миколаївно,
Мені стало так шкода цю дитину, розуміла, що й моя вина є у тому, адже якби я їй тоді допомогла, все склалося б інакше
З чоловіком Павлом ми маємо двох дітей: старший син Василь і молодша донечка Марічка. Коли наш син привів до нас додому свою дружину, нашу невістку, я не дуже
Тоді Олексій сказав, щоб я йому віддала і 100 гривень, які він заплатив за мій обід
З Олексієм ми познайомилися, коли обоє приходили в кафе на обід. Ми працювали на різних фірмах, але обідали в одному закладі. Декілька разів ми так зустрічалися, а потім
– Олю, я дома! Зустрічай гостей! – чоловік у передпокої допомагав Тетяні з речами, а потім вони всі разом спокійно пройшли у нашу вітальню
Я старалася думати, що ж це всього лише на один єдиний день. Ну ж, заспокойся, тримай себе в руках, все добре буде. Ти ж теж мати, постав себе
Красуня – очей не відвести від неї. От тільки підійти не наважувалися близько – надто гордою була вона та вміла спрожогу будь-кого відшити
Як Оксана йшла селом, то всі парубки озиралися їй услід. Пишна, туго заплетена довга коса, величезні карі очі, стрункий красивий стан. Красуня – очей не відвести від неї.

You cannot copy content of this page