Життєві історії
Марія щодня плакала. Хоча і це їй давалося важко. Обпалені повіки до ладу навіть закриватися не могли. Кожен вихід із будинку давався їй важко. Як фізично, і морально.
Євген Володимирович — сорокарічний технолог, пішов від дружини. Залишив квартиру, майно, забрав тільки старого жигуля, яке дісталося від батька. У нього й завантажив валізу з особистими речами. Розділом займатися
— Мамо, дядько Сашко мене не любить. — Ну що ти таке кажеш, доню? — опустилася Лариса перед донькою. — Дядько Саша тебе обожнює. Дивись, яку ляльку він купив тобі?
Віра не зводила очей з вивіски “Операційна”. Букви розпливалися в очах від багатогодинного очікування, серце шалено калатало. Віра безперервно смикала в руках улюблену машинку Вані, її чотирирічного молодшого
— Відстань ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я і знати не знаю, чия це дитина. А може, не мій зовсім? Тому, гуляй,
Анжела з роздратуванням дивилася на п’ятирічну Варю і ледве стримувалась, щоб не накричати на неї. Дочка сиділа за столом, їла суп, з апетитом прицмокуючи. Цей звук був таким
Катерина жити не хотіла, весь світ білий не милий, змушувала себе йти на роботу, їй здавалося, що всі на неї пальцем показують і хихикають, хтось засуджує, а хтось
— Я цю Наталю відразу терпіти не могла. Висла вона на нашому синові, проходу йому не давала, – каже Ірина Едуардівна. – І взяла-таки змором – сповістила, що
Іван привіз наречену Валентину до свого села, до батьківської хати. Мати зраділа, у тридцять із гаком років син нарешті вирішив одружитися. Нагулявся. Приїхав. Допомога їй буде на старості
— За язик я її не тягнула, сама мені запитання поставила про те, як зараз у Сергія справи йдуть, ну я і відповіла, без якоїсь поганої думки, зрозуміло,