Головна

Життєві історії

— Скоро знову почну підробляти, заспокойся. Як ти мене дістала з цими грошима! Приблизно за місяць чоловік порадував: вечорами і вихідними його не буде: «Ти ж сама хотіла, щоб я підробляв?» Запитання єхидне, я промовчала, лише працюй, рідний, набридло вже одну курку розтягувати на тиждень
Життєві історії 0
Питання грошей у нашій молодій сім’ї стоїть гостро. Одружилися ми 6 років тому, і вже 4 роки як взяли в іпотеку однокімнатну квартиру. Точніше євродвокімнатну, кухня з вітальнею
Якщо Ірина чоловікові не довіряє, навіщо тоді така сім’я? – каже. – Дитина? А від дитини ніхто не збирається відмовлятися. Але… я сина ростила і жодного разу пальцем його не зачепила, словом не образила, а тут Ірина на нього так накинулася? Кошмар. Я в цю справу не полізу. Якщо син вважатиме за потрібне її пробачити, значить, так. Ні? І так можливо
Життєві історії 0
“Раз вона мені не довіряє – говорити нема про що”. Заявив зять і грюкнув дверима, з’їхавши до мами. Біда в тому, що у них з дружиною з тижня
А через кілька років став чоловік Люби ремонтувати хату, розкрив підлогу, а там золото лежить, два злитки. Вчинили вони з Любою по-чесному: навпіл із Віктором розділили. Покликали його в гості: він приїхав, сам подивився, де скарб знайшли. Думав-думав, звідки він, і згадав, що мати казала колись, мовляв, синам збирав батько, весь час складав, та й узагалі до грошей дбайливо ставився, ощадливо, а зарплата в нього була гарна й жили вони за неї не бідно
Життєві історії 0
— Синку… Ти вже сильно йому не докоряй, – промовила мати, зі сльозами на очах. — Гаразд, що поробиш? Адже брат він мені рідний. Рідна душа. Вітьок і
Через півроку Олег познайомився із Зоєю. Ще через півроку вони одружилися. Коли стали жити разом, Олег і запропонував Зої користуватися всім тим, що до цього належало Христині. Зокрема й тим халатиком… Постільна білизна, яку вибирала колись «колишня». І спала на ній. Подушка. На ній вона теж спала. Усе було придатним. І майже новим
Життєві історії 0
— Я не хочу! Адже це її речі. — Дурниці! Ну і що, що її? Вони ж хороші, бери! – не розумів чоловік. Зої було прикро. У її
«Та що ж він іншої орієнтації чи що? Ну як можна не звернути уваги на мене? – Злилася Лариса, розглядаючи себе в дзеркало і підфарбовуючи пухкі губи. – Нічого, скоро корпоратив, вже там я знайду спосіб стати максимально ближче. Максимально». Лариса підморгнула своєму віддзеркаленню і задоволено посміхнулася
Життєві історії 0
— А це що ще за слоненя в одязі балерини? Вона в дзеркало, взагалі, дивилася, перш ніж із дому виходити? – Лариса презирливо покосилася в бік нової співробітниці.
— Дитина з’явилася. Пес почав ревнувати. У нас із дружиною часу зовсім немає, цілими днями на роботі, гуляти ніколи. Арчі став агресивним — гарчить, нападає. Дружина боїться за дитину. Ми більше не можемо з ним справлятися
Життєві історії 0
Ігор йшов пустою вулицею, натягнувши шапку, ніби хотів сховатися від світу, який у цей момент був йому чужий і неприємний. У руці він міцно стискав повідець, а поруч,
— Матуся, допоможи! Там, на вулиці, мерзнуть бабуся та кабачок з очима, як живий! — крикнула дитина. І потягла маму маму за рукав
Життєві історії 0
Дівчинка була як лялька. Великі сині очі, густі темні вії. З-під хутряної шапки вибивалися золотисті локони. Шубка біла, зі сніжинками. І муфточка. Немов прочинилося віконце в минуле століття.
— Що ще ти йому сказала?! – продовжував напирати Олександр. — Нічого. Він попросив сейф показати, я показала… – відповіла Ніна і додала: – Сашко, у тебе манжет забруднився, знімай сорочку, я виперу. — До біса манжет! Ти хоч розумієш, що ти наробила, курко? — Що? Я? Як? – закліпала вона очима, і справді нагадуючи курку
Життєві історії 0
Зазвичай пошту забирав чоловік. Повертаючись із роботи, він відчиняв поштову скриньку, звичним рухом викидав рекламну поліграфію, а рахунки та іншу кореспонденцію приносив додому. Але цього разу було інакше.
Він поклав ложку і встав. Обійшов стіл і підійшов до неї впритул. — Свинячі вушка, кажеш? А ти не закохалася? Кажуть, пересолена їжа – вірна ознака гулящої дружини. — Гена! Хто тобі таку нісенітницю сказав, – спочатку Валі було смішно, вона думала, що чоловік жартує. Але він, розлютившись від її сміху, схопив за скатертину і смикнув. Тарілка з супом перевернувшись, упала на підлогу, але не розбилася. Валентина від несподіванки здригнулася
Життєві історії 0
На танцях у будинку культури Валя давно примітила красивого, широкоплечого хлопця. Вона раз у раз ловила на собі його погляд і чекала, коли він запросить її на танець.
І ось, Юля заїхала до нього в двокімнатну. Ремонт там був відносно свіжий, щоправда, меблів майже не було, але Артем її запевнив, що все вони разом наживуть. І тут же запропонував вибрати кухню. Пропозиція Юлю здивувала: навіщо замовляти гарнітур в орендовану квартиру? Тут усе й розкрилося, що Артем цю квартиру, виявляється, купив
Життєві історії 0
— Загалом були ми у стосунках два роки, – розповідає Юлія. – Я з 23-х років живу окремо від батьків, у той час, коли роман наш починався, квартиру

You cannot copy content of this page