Життєві історії
2005 рік. Село завмерло. Спекотний літній полудень розігнав усіх жителів по домівках. У прохолоді густої крони старої берези стоїть альтанка. На невеликому диванчику сплять трирічні двійнята Миколка та
— Можеш збирати свої бебехи та тули звідси. Цей будинок ніколи тобі не належав – сказала я чоловікові. Почувши з вуст чоловіка фразу «дірка від бублика», Олена зрозуміла,
— Скажіть, бабусю, а що хочете купити? На бабу Павліну уважно дивилася дівчинка восьми років. — Навіщо тобі, дитинко? — Ми з татом вам купимо. — Що купите? –
— А що чоловік? – втомлено махає рукою Ольга, – Чоловік мовчить, спочатку готовий убити був цього Ігоря, а тепер просто мовчить. Як же, Настя завжди була його
Василь пішов у крамницю за свіжою рибою — чоловікові дуже захотілося рибної юшки. Поправивши на голові капелюха, він вкотре подумав про Надію. До чого ж безмозка жінка та авантюристка
— Про гроші, я, зрозуміло, сказала тільки жартома. Ось такий злий жарт вийшов, – розповідає Яна. – Зате тепер моє ім’я колишній і його матуся полощуть на кожному
— У тебе взагалі є хоч якась гордість, – почула я від коханки мого чоловіка, – Усе, пішов мужик від тебе, кинув, не хоче жити з тобою і
Їх звали однаково. Люба не могла зрозуміти, навіщо батькові називати своїх дочок одним ім’ям. Мабуть, у його житті було занадто мало любові, такий ось каламбур. Іронічно було й
Сергій відвіз дружину та дочку до села і щоб поїхати з коханкою на море. Але повернувшись додому зрозумів, що для нього найголовніше — його родина. Сергій не знав,
Я дурненький. Так стверджує моя мамця. Я їй вірю, вона ж у мене грамотна і добре знає життя. А ще, моя матуся гарна, і як усі гарні жінки дуже