Життєві історії

Отакої! І на подарунок батькам знову складаюся тільки я! Шикарно! Дякую, родичі. — Настю, що ти робиш із мухи слона? Подаруємо ми щось, як кажуть у рекламі, «за

Настя довго тренувала силу волі й вирішила сісти на дієту. Їй хотілося привести себе в ідеальну форму до літа, бо вони з чоловіком мріяли вирватися на море, і

— Число, про яке ми домовлялися, минуло — грошей немає, звісно, я зателефонувала йому, а він мені у відповідь вилив відро негативу і сказав, що грошей не буде,

— Вона навіть не одразу зізналася, мабуть, десь через два тижні після приїзду, підійшла до мене і каже: «А ти мене сварити не будеш?», — злиться Сніжана. —

— Яке щастя? — Олена відчула, як усередині все закипає. — Він від тебе грошей чекає! Квартиру татову! Ти ж бачиш — молодий іще, працювати може! — Як

— Мамо, ну яка тобі вже дитина, зовсім із глузду з’їхала?! — Мишко дивився у вікно, злячись на маму, яка вирішила знову зануритися в пелюшки й сорочечки. —

Ольга жила розміреним і спокійним життям. Вона була заміжня за Максимом уже п’ятнадцять років. У них було троє синів: Антон — дванадцять років, Михайлик — дев’ять і Левко

— Знову дівчинка? Це якась насмішка! — Олена Михайлівна жбурнула результат УЗД на стіл. — У нашій родині чотири покоління чоловіків працювали на залізниці! А ти що принесла?

— І це ти називаєш «людиною виросла»?! — Наталя підхопилася так різко, що чашка перекинулася. Гарячий чай розтікся по скатертині. — Це ти так моє дитинство називаєш? Валентина

— І з чого це цікаво ми повинні їм допомагати? Самі винні, ну ти даєш, мамо, навіщо ти віддала гроші цим чужим людям? — обурювалася Ірина, приїхавши до