Життєві історії
— Пакетик потрібен? Вашої донечки скоро не стане! Товари по акції? — касирка методично пробивала продукти. — Що? Що ви сказали? — Марія аж випустила з рук гаманець.
Ринок був для Ніни другою домівкою. Вона, можна сказати, прожила тут усе життя, працюючи без вихідних та відпусток. Ну, як вихідний брати, знаючи, що орендована ятка простоюватиме даремно?
Тетяна перераховувала гроші і важко зітхала. Знову донька Лариса дзвонила з проханням допомогти. Цього разу знадобилося пʼять тисяч гривень на ремонт пральної машини. — Мамо, ну що мені
— Тепер я судомно працюю з дому і шукаю, де б іще підзаробити, — розповідає Поліна подрузі. — Бо ж якщо купувати квартиру в кредит, то за неї
Мама зникла в ніч із п’ятниці на суботу. Вітчим дзвонив, але Іра не бачила: вона вимкнула звук, бо боялася, що дзвонитиме Володя. Або, навпаки, боялася, що не дзвонитиме,
Тітка Тоня робила вигляд, що не чує моторошного крику. А тим часом молода дівчина, чиї ноги не торкалися землі, слідувала за жінкою і несамовито кричала їй у вухо.
Нічне чергування завершилося операцією. Хвору привезли під ранок, і ситуація вимагала невідкладної допомоги. Операційна бригада, як єдина команда, розуміла одне одного з пів слова, і навіть погляду було
— Зізналася, що вона підписала відмову від своєї частки в квартирі. Настя їй за це дала щось там на перший внесок, але, звісно, замало дала. Половина двокімнатки значно
«М’яко стелила, такою розуміючою здавалася», — посміхається Ольга Леонідівна в розмові з подругою. — «Спершу вона навіть подарунки онуці якісь дарувала». — Демонструвала розуміння, — киває приятелька. —
— Ну так теж не можна, я вважаю, — жінки обговорюють ситуацію в родині сестри однієї з них. — Це ж твоя донька, тепер вона чекає твого ж