Життєві історії

— Мамо, а чому дядько Володя завжди такий злий? — запитала дев’ятирічна Полінка, з острахом поглядаючи на сусіда, який сварився в коридорі комунальної квартири. Олена Іванівна зітхнула, помішуючи

— Нарешті! Нарешті всі мої проблеми вирішаться! — Ніна була в справжнісінькій ейфорії. Вона уявляла, як покине це маленьке селище і переїде у велике, красиве місто. Добре, що

Їх будиночок стоїть практично в лісі, поблизу, захоплюючих подих, Карпатських гір. Щоночі Уляні здається, що зараз він повернеться. Спочатку вона чує кроки за вікном, хрускіт снігу під валянками,

Коли батьки Анни розлучалися, вона була 27-річною жінкою, що мала однорічну дитину, чоловіка та іпотеку. Її брат тоді був студентом другого курсу, мешкав в іншому місті у гуртожитку,

На Лідію Матвіївну ображається невістка: не цікавиться онучкою, не ходить у гості, не просить фото, не привозить іграшки та смаколики. Погана, мовляв, у внучки бабуся. — Зате друга

Каті ледь виповнилося шість, а світ уже встиг обвалитися. Вона чекала на братика, коли мамі раптом стало зле. Її відвезли до лікарні, але звідти вона так і не

— Я забіжу до вас ввечері, добре, матусю? Ненадовго, забрати дещо. — Поліночко, ну звісно, заходь, ти одна чи Микола з тобою теж зайде? — Ніна запитала і

— Синку, купи яблучок! Свої, домашні, не кроплені, — звернулася до Олександра старенька, її голос дзвенів, як бабусин. Саме це слово — «не кроплені» — змусило його зупинитися

— Та відчепіться ви від мене! Відчепіться всі! Нічого мені від вас не треба! Я сама вирішу! — донька кричала просто в обличчя, а злі сльози душили її,

«Обидві, обидві губи надули, і старша, і молодша. Вони вважають, що я і за них від спадщини відмовилася. Та ще й чоловік пригадав, що років 15 тому він