Головна

Життєві історії

– Скільки можна косячити?! У тебе й помилки якісь дурні! Ну от! Що це! – Аліса Едуардівна тицьнула у місячний звіт довгим манікюром так, що мало не зламала нарощену красу.
Життєві історії 0
Коли ключ повернувся в замку, його серце мало не вискочило з грудей, душа помчала їй назустріч. – Скільки можна косячити?! У тебе й помилки якісь дурні! Ну от!
Я побачила повідомлення “Я чекаю дитину” на телефоні чоловіка і пішла на таємну вечерю з незнайомцем
Життєві історії 0
Коли Кароліна побачила на телефоні свого чоловіка Данила повідомлення “Я чекаю дитину”, вона спочатку посміялася, подумавши, що це помилка. Але коли надійшло ще одне повідомлення – цього разу
Квіти Карга любила. Це була її душа. Які тільки рослини там не росли. Але головними красунями були гортензії. Білі, блакитні, рожеві — клумба була схожа на веселку
Життєві історії 0
За очі її називали стара Карга. В обличчя — Семенівною. Імені її ніхто не знав. Навряд чи хтось хотів із нею спілкуватися. Вона була мовчазна, людей оминала. Якось
— Світлано, тільки не кажи, що я поспішаю, просто боюся, раптом хтось мене обійде на повороті, а я знову з носом залишуся, — заявив якось Андрій, — Я ж кульгавий, лисий, а ти красива молода жінка! — Андрій на секунду замовк
Життєві історії 0
До поліклініки Світлана ледве допленталась — ногу сильно підвернула. Оступилася випадково, та так, що ледве могла йти. Якийсь лисий мужик спритно обігнав Світлану і перед самим її носом шурхнув перший
А минулого року не стало наших тата й мами. За рік на той світ забралися. Оленки тоді поруч не було. Олексій телефоном сказав, що вона не зможе приїхати проводити батьків в останню путь, у неї нервовий зрив і ще купа всього
Життєві історії 0
Учора до нас у гості сестра Петра приїхала. Із чоловіком своїм і дитиною. Петька, звісно, зрадів. Ще б пак, міська «королева» до нашого забутого села приїхала. Чомусь у
— Вибачте мені! Я ж влітку переховала гроші. Зовсім забула! Ви вже не кидайте мене, вибачте, дурну стару. Сергійко мій помирає. Тут зовсім з глузду з’їхати можна. А гроші я до сараю переховала. Зовсім пам’ять втратила. — Старенька розревілася
Життєві історії 0
Бабуся Ольга зібрала речі в сумки, полила квіти, нагодувала кота й оглянула квартиру. «Усе!» — Подумала старенька. — «Зібралася. Здається нічого не забула» — Вона глянула на Василька, який ретельно вилизував
— Мені зарплату підвищили, а ти невдоволений. Не розумію, чим ти незадоволений? — Тим і незадоволений, — відповів Вадим, — що ти зобов’язана була мені першому повідомити про це. Мені, розумієш?! А не своїй подрузі.
Життєві історії 0
Свекруха дізналася, що невістці підвищили зарплату, і вмовила сина жити коштом дружини. Вадим стояв у передпокої і чув, як дружина хвалилася телефоном подрузі, що їй зарплату підвищили. — Олю,
— Свето, ти б частіше навідувалася, а то Веронічка мене мамою кличе. — А ти про мене нагадуй частіше, кажи, що мама в місті. — Так домовлялися ж на якийсь час, їй у садочок вже пора… — Люся, – Света ставала одразу плаксивою, на гарному обличчі з’являлася печаль і образа, – я зараз гарую, як коняка, мені місце заступника начальника відділу «світить», не можу ж упустити. Уяви, допізна працюю, коли Веронічкою займатися. А грошей я дам, щойно премію отримаю
Життєві історії 0
Місцеві бабці з цікавістю поглядали у вікна, і проводжали поглядом молоду дівчину, яка несла на руках немовля. Висока молода жінка сплеснула руками й побігла назустріч: — Звідки ти,
— З тобою, мій милий, добре, але немає перспективи. Я виходжу заміж. За столичного чоловіка, – оголосила Томочка здивованому Саші. — Як? Коли ти встигла? І чому я нічого не знав? – мало не кричав Сашко, – я кинув через тебе прекрасну дружину, втратив бізнес, а ти наставила мені роги? — Тихіше, тихіше, без пафосу, вгамуйся. А з чого ти взяв, що я збиралася за тебе заміж? Ми були тільки коханцями. Мова про сім’ю в нас ніколи не стояла… – почала Тома
Життєві історії 0
Подружилися дві молоді сімейні пари. Жили вони в одному під’їзді. Тамара вийшла заміж за свого давнього залицяльника Івана з третього поверху. Вона втекла від своєї мами з першого
— Одних “аліментів” Наталя, бувало, отримувала по тисячі доларів на місяць, а бувало і більше, і це ще в той час, – згадує Маргарита Олексіївна. – Вже як я їй говорила, що треба збирати, відкладати. Та вона спокійно могла квартиру двокімнатну купити, відкласти Саші на освіту. Але ні, мене ніхто не слухав. Усі гроші розтрачувала, як виявилося, в нуль. Хоча мені брехала, що збирає, та ще й огризалася постійно: не лізь, не твоя справа
Життєві історії 0
— Я прекрасно розумію невдоволення моїх колишніх зятя і свахи, – роздратовано каже Маргарита Олексіївна. – І доньці я не раз висловлювала невдоволення тим, як вона витрачає. —

You cannot copy content of this page