Головна

Життєві історії

Минув час, благополучно з’явилася чудова дитина, і тут його донька від першого шлюбу також повідомила, що чекає дитину, і там прогнози лікарі даюють не дуже, чоловік відразу змінюється, під час роботи дзвонить до лікарні, дзвонить мені з роботи і постійно розповідає, які у неї аналізи і як у неї справи
Життєві історії 0
Мені 35 років, одружена 9 років, синові 8. Для чоловіка це другий шлюб, від першого шлюбу у нього двоє дорослих дітей. Коли чекала нашу спільну дитину, на терміні 4
Дружина за собою не доглядає, постійно розпатлана, косметику не використовує жодну, одяг брудний, від колишньої краси не залишилося й сліду, більше того, незважаючи на те, що через материнство у неї ніколи немає ні на мене, ні на себе часу, вона нещодавно почала у мене нібито жартома запитувати, що я думаю на рахунок народження третього малюка
Життєві історії 0
Я завжди вважав, що поява дітей – це перехід до нового рівня відносин. Мені здавалося, що малюк, народжений двома люблячими людьми, робить їх почуття міцнішими, дозволяючи пізнати особливе
Наш стандартний сніданок – гарячі бутерброди, іноді каші, я рано встаю на роботу, і готувати вишуканості, просто немає часу, обід – перше і друге, я вдома не обідаю, готую йому у вихідні або ввечері, на вечерю м’ясо з гарніром, щодня різний та салати. На вихідних готую всілякі цікаві страви – м’ясо запікаю з сиром, запіканки, десерти пеку, чоловік хоче на сніданки молочні каші, але я не їм молочні продукти (не алергія, просто не люблю, дається взнаки дитинство в дитсадку і склеєні макарони в молоці — фу), пропонувала готувати йому окремо, але він хоче, щоб ми разом їх їли
Життєві історії 0
Розсудіть, хто має рацію, будь ласка? Мені 32 роки. Три роки у шлюбі, чоловік на два роки старший. Ми обоє працюємо, у мене п’ятидений графік роботи з 8
Я завжди вважала, що у поведінці дітей, як маленьких, так і дорослих, винні батьки, що дали погане виховання, своїх дочок привчала до акуратності, відповідальності, допомоги по дому, забезпечувала їх сама, бо з чоловіком давно розлучена, зараз дочки дорослі (25 та 27 років) працюють, але допомоги від них я не бачу, навпаки, я оплачую комуналку, купую їжу, прибираю та готую, спочатку я просто хотіла допомогти, коли вони вчилися, щоб не відволікати їх, зараз це сприймається як належне, ще й обурень купа, що не зробила те чи це
Життєві історії 0
Я завжди вважала, що у поведінці дітей, як маленьких, так і дорослих, винні батьки, що дали погане виховання. Я своїх дочок привчала до акуратності, відповідальності, допомоги по дому.
Мій батько отримав квартиру в іншому місті, і я вирішила переїхати в неї, коли я дізналася про те, що подруга хоче виїхати зі свого селища, запропонувала їй у цьому допомогти та покликала жити до себе, квартира велика – три просторі кімнати, тому з розміщенням ще однієї людини не мало виникнути жодних проблем, перед переїздом подруги я подивилася вакансії та домовилася в одному місці про співбесіду, грошей у неї було небагато, тому перший місяць я запропонувала пожити безкоштовно, і навіть купила для неї диван
Життєві історії 0
Мій батько отримав квартиру в іншому місті, і я вирішила переїхати в неї. Було незвично жити в чужому, незнайомому мені місті, де нема ні друзів, ні родичів. Тому
Ми з чоловіком точно знаємо, що його батьки мають гроші, вони чудово знають, що ми так довго мріяли про своє помешкання, і не хочуть нам допомогти, не розумію, як можна бути такими скупими, вийшла заміж за сина заможних батьків, але не це стало вирішальним чинником, звісно
Життєві історії 0
Ми з чоловіком точно знаємо, що його батьки мають гроші. Вони чудово знають, що ми так довго мріяли про своє помешкання, і не хочуть нам допомогти. Я не
Усе було добре, поки не приїхала його мама, приїхала вона з дочкою лише на три дні, до їхнього приїзду готувалася — прибрала квартиру, помила підлогу, приготувала смачну їжу та напекла пиріжків, всіляко намагалася їм усім догодити, обслуговувала їх, у результаті другого дня вона з сином пішла гуляти, почувши, як він назвав мене своєю сім’єю
Життєві історії 0
Так вийшло, що вже 10 місяців винаймаю квартиру з другом, нас пов’язує тільки побут та близькість. Щоправда, останнім часом почалися з його боку фрази, що ми сім’я, що
Рік тому мені з великою родиною довелося переїхати жити в іншу країну, залишивши буквально все, що я мала, у тому числі й друзів, період адаптації дався більш-менш легко, але тільки доти, доки я не усвідомила, що залишилася зовсім одна, зрозуміла, що незабаром не буде кому навіть вислухати мене
Життєві історії 0
Рік тому мені довелося переїхати жити в іншу країну, залишивши буквально все, що я мала, у тому числі й друзів. Період адаптації дався більш-менш легко, але тільки доти, доки
Мені 23 роки, чоловікові 54, ми познайомилися на роботі, він був начальником відділу, в якому я була стажером, нам доводилося часто спілкуватися по роботі поза офісом, але завжди з колегами, наодинці жодного разу, жодних натяків, навіть на маленький флірт, не було — адже він ровесник моїх батьків
Життєві історії 0
Мені 23 роки, чоловікові 54 (так, це не друкарська помилка). Ми познайомилися на роботі, він був начальником відділу, в якому я була стажером. Нам доводилося часто спілкуватися по роботі
Дочка жила зі мною до 27 років, о 20-й вийшла заміж, жити було ніде, стали жити в моїй двокімнатній, зять вважав, що оскільки квартира тещі, то з чого це він у ній щось робитиме, хоча прийшов із рюкзаком на все готове, тобто квартирою користуватися, меблями, побутовою технікою, аж до того, що і постільна білизна і рушники, ну повністю все, зайшов і все є. Нормально це? А ось щось відремонтувати чи плитку покласти у ванній – ще чого! У тещині квартирі! Але дуже природно жити, як у своїй, і користуватися всім, що там є, і якось одразу забувається, що все тещино
Життєві історії 0
Після прочитання історії, про невдячну доньку, напишу зі свого досвіду. Дочка жила зі мною до 27 років, о 20-й вийшла заміж, жити було ніде, стали жити в моїй

You cannot copy content of this page