Часто чув від своїх одружених друзів, що жінки корисливі. Але не розумів цього, поки сам не одружився. Майже одразу ж переконався у цьому. Таке враження, що у них у всіх на роду написано гроші тягнути з чоловіка.
Начебто одружився з простою дівчиною зі звичайної родини. Після весілля на великі речі витрачали подаровані гроші, а дарували пристойно, на побут я давав. І навіть не помітив, коли у дружини це увійшло у звичку: моя зарплата витрачається на загальні потреби, а її грошей я не бачу.
Хоча вона заробляє цілком пристойно, але навіть жіночі дрібниці та косметику собі примудряється купувати із сімейного бюджету. Тільки й чую: «Оплати те, купи се, розрахуйся за це». У відпустку ми теж їздимо за мій рахунок, сюди ж включаються подарунки друзям та родичам, дозвілля та все інше.
На що вона витрачає свої гроші, я не розумію. Каже, що на косметологів, манікюр, косметику та парфуми, але це не такі великі суми, я ж не зовсім дурний, щоби цього не розуміти. Нещодавно завела розмову, щоб я їй купив автомобіль, каже, що сама сплатить курси водіння і потім машину заправлятиме на свої гроші.
Я шокований таким нахабством. Ну хай би ще з дитиною сиділа і не працювала, так ні, сама заробляє. Кожна розмова на цю тему закінчується сльозами та істериками. Почуваюся потім якимсь скупердяєм, шкода її стає, адже люблю її. Іду в магазин і купую їй щось, як маленькій дівчинці, щоби втішити. А потім минає час і знову накочує роздратування.
Набридло таке споживче ставлення до мене. Не знаю, як змінити ситуацію. Боюся, що далі буде ще гірше, адже з роками характер людини зазвичай тільки псується. А це ще у нас нема дітей!
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…