Закінчивши навчання на бакалавра, я пішов працювати за фахом на машинобудівний завод. Заробляв добре, мріяв завести сім’ю. І ось за півтора року познайомився з Настею. Вперше побачив її у трамваї, дівчина була симпатична, і я вирішив сісти біля неї.
Заговорив з нею, поцікавився, як звуть, запитав, чи не хоче вона познайомитись ближче. Дівчина відповіла, що не проти. Розговорившись, ми обмінялися телефонними номерами. За кілька тижнів спілкування, я запросив її в кіно. Настя одразу погодилася. Після фільму, ми ще годину гуляли нічним містом і на прощання вона мене поцілувала. Так ми почали зустрічатись.
Мені все подобалося в Насті, то був мій ідеал. За пів року запропонував дівчині переїхати до мене. На той час я винаймав однокімнатну квартиру. Проживши разом близько року, Настя повідомила, що чекає дитину. Дізнавшись про це, я одразу зробив дівчині пропозицію, і ми зіграли скромне весілля.
Через сім місяців Настя народила мені дочку, я був щасливий. Поки дружина була в пологовому будинку, я придбав коляску, ліжечко та дитячий одяг. Дочку назвали Аліною, вона росла цікавою та кмітливою дівчинкою. Коли їй виповнилося два роки, ми замінили однокімнатну квартиру двокімнатною. І ось у три з половиною роки донька попросила сестричку.
Ми довго обмірковували з дружиною прохання дитини про другу дитину і зійшлися на думці, що вдвох дітям буде цікавіше, і ми зможемо їх забезпечити. Так через півтора роки народився Максим. Аліна хоч і хотіла сестричку, але братику теж зраділа.
Через рік мене підвищили на посаді і ми взяли будинок у кредит. Перш ніж туди переїхати, потрібно було зробити ремонт та купити меблі. Ми почали робити ремонт, але оскільки ще платили за орендовану квартиру, грошей на облаштування житла виділялося мало, і ремонт йшов повільно.
За півтора року ми тільки зробили косметичний ремонт, а ще меблі купити потрібно. Теща запропонувала переїхати до неї жити, щоб гроші на орендовану квартиру не викидати і ремонт закінчити швидше. Ми погодилися, діти любили Катерину Іванівну. Але переїхати до неї було помилкою.
Я мав авторитет у дітей, Аліна з Максимом завжди мене слухалися. За кілька тижнів почав помічати, що діти іноді мене не слухають. Виявилося, що Катерина Іванівна дозволяє їм довго дивитися мультики, брати те, що я забороняю, при цьому казала: ви грайте, а батькові нічого не скажемо.
Навіть коли я казав дітям, що перед солодким треба нормально поїсти, теща відповідала: «Вони ж маленькі, хочеться цукерки – хай їдять». Коли я намагався вкласти дітей о дев’ятій вечора, Катерина Іванівна дозволяла їм ще пів годинки програти. І так завжди.
Я вирішив поговорити з тещею і висловити своє невдоволення її поведінкою. Але у відповідь вона заявила, що у себе вдома своїх онуків виховуватиме як вважатиме за потрібне. Про що мені тоді ще говорити з цією жінкою? Якщо вона не розуміє, що принижує мене в очах моїх сина та дочки.
Я почав помічати, що мої діти вже не бачать у мені авторитет, як і раніше. Вони вважають за краще любити добру бабусю, а не вічно забороняючого все батька. Я намагався поговорити із дружиною, але вона не бачить жодної проблеми. Моя дружина вважає, що бабуся має балувати внуків. Але не настільки ж!
