Через рік продав магазин, заробивши непогані гроші, з’їздили з нею кілька разів до Франції, на Гоа, пів Азії об’їхали. І в процесі всього вона навіть трохи вивчила англійську, вона не дотягує до мого рівня, відчуваю її дурною дитиною поряд зі мною, так, і довкола мене стільки дівчат, вона з бідної сім’ї та в неї, звичайно, ніякої роботи, а я був надто зайнятий бізнесом, щоб бачити все це

Забрав чужу дружину, але вона мені швидко набридла. Мені 26 років. Три роки тому на вечірці познайомився з неймовірно красивою дівчиною, всі думки в той момент були про те, що з нею я був би найщасливішою людиною на світі.

Але була проблем – вона була одружена. Їй було 28, мені 24. Але я хлопець пробивний – взяв і забрав те, що мало належати мені.

Майже одразу почали жити разом. Я вже тоді непогано заробляв, а вона працювала офіціанткою у кафе. Жили ми дуже щасливо. Але мені стали набридати ці стосунки, постійно дивився на інших дівчат — адже це лише моя третя дівчина в ліжку.

Я намагався розірвати стосунки десь за рік, але повторний дзвінок від неї повертав усе назад. Вона закохалася у мене. Сильно. Дуже.

Через деякий час я відкрив власний магазин, вона залишила роботу і пішла до мене в магазин працювати. Дуже багато допомагала мені з документами.

Часом я поводжуся, як свиня сміття скрізь, взуття вдома не знімаю, а вона ні слова не каже, все прибирає. Вдома завжди ідеальна чистота.

Через рік продав магазин, заробивши непогані гроші, з’їздили з нею кілька разів до Франції, на Гоа, пів Азії об’їхали. І в процесі всього вона навіть трохи вивчила англійську. Вона не дотягує до мого рівня.

Відчуваю її дурною дитиною поряд зі мною. Так, і довкола мене стільки дівчат. З почуттів у мене залишилася тільки прихильність, не більше. Обіцяв поїхати разом жити до Європи, але процес переїзду та пошуку роботи займе ще кілька років — з її рівнем англійської.

Загалом, результат. Вона повністю залежить від мене. Любить мене більше, ніж рідна мати, вона з бідної сім’ї та в неї, звичайно, ніякої роботи.

Я був надто зайнятий бізнесом, щоб бачити все це. Як тепер це зупинити, я не уявляю. Я ніколи не писав великих текстів, думка може бути розмита, але сподіваюся, доніс суть. Як її краще покинути?