Із чоловіком у стосунках трохи більше трьох років, 3 місяці тому одружилися. Одразу хочу сказати, що стосунки були дуже складними. Сварки та тимчасові розставання. Причина була у його колишній громадянській дружині. Перед початком наших відносин він розлучився і пішов від неї та двох дітей через її зраду.
Як тільки його колишня дізналася про те, що в нього є стосунки, почалися наші сварки, маніпуляції ним, маніпуляції дітьми, постійна вимога грошей, при тому, що він платить аліменти близько 20 тисяч. До нашого весілля я чекала дитину, але за 1,5 місяця до весілля втратила дитину в 7 місяців.
Після того, що трапилося, ми одружилися, для мене це дуже важливий крок, враховуючи, що в мене теж двоє дітей, але заміж я так і не наважилася вийти жодного разу.
Зараз перебуваю на тривалому лікарняному, але чоловік після весілля сказав, що я більше не працюватиму, відновлюватимемо здоров’я і намагатимемося планувати ще одного малюка. Але нещодавно дізнаюся, що кілька тижнів тому між ним і його колишньої була розмова з приводу його прізвища у дітей, старша дочка на прізвище матері, він хоче дати своє.
У результаті його колишня сказала, що лише після їхньої офіційної реєстрації. Ще через тиждень, він переводить зі свого рахунку всю накопичену суму з додаткових заробітків (є невеликий бізнес) на карту своєї мами, щоб якщо станеться «що-небудь» ці гроші залишилися в нього.
Він захотів взяти ще одну квартиру в кредит і платити за неї нібито буде його мати, щоб у разі розлучення мені нічого не дісталося.
При тому, що я знала про гроші, ми мали поки що на них жити і на цей дохід, раз я поки не працюю. При цьому він мені заявив, що і дітей моїх він утримувати не буде, відмовився купувати їм подарунки на День народження.
Чи варто мені сказати про те, що я знаю і попросити розлучення або не розмовляти, а просто подати і все? Я не розумію цієї ситуації, чи не хочу розуміти. Навіщо тоді було зі мною одружуватися і говорити про якусь родину.
Хочу відзначити, що справа тут для мене зовсім не в грошах, а в цьому вчинку. Зовсім заплуталася, розумію головою, але не можу поки що впоратися з емоціями.
— Ти як хочеш, а я ні забути, ні пробачити її не можу, — каже…
— Ми могли б зустріти Новий рік разом, — несподівано для себе промовила Ольга й…
— Тепер Валера істерики їй влаштовує, каже, що дозрів для шлюбу, що хоче весілля й…
— Ти це що собі дозволяєш? Валентина Сергіївна завмерла на порозі, стискаючи ручки сумки-холодильника. Усередині…
Валерія нещодавно від чоловіка пішла. Їхній спільній дитині зараз рік і вісім місяців, але просто…
— Вигребли вже все до останньої копієчки. Усі: і молоді, і свати, і ми з…