У середині листопада з’явилася донечка. Під час очікування дитини було не все гладко, тому мріяли просто про здорову донечку. Про ім’я всерйоз не замислювалася до моменту народження (хоча чоловік поспішав), упустивши тим самим час на пошуки інформації, опису, обмірковування.
Поки виховували старшого сина, зауважила, що дуже поширене в наш час (особливо в нашому районі) ім’я Софія, яким імовірно ми й хотіли назвати дівчинку. Також один період життя думала, що якщо буде дочка, назву Дарина. Коротше, підбирала більше під прізвище та по батькові.
У результаті до пологового будинку дійшли 2 варіанти – Марія і Софія. Хотіла почекати якийсь час і не поспішати називати ім’я всім близьким та на виписці з пологового будинку. Але чоловік сказав, мовляв, уже подав документи в самому пологовому будинку з ім’ям Софія, і тому на виписці, і рідним сказали, що Софія в нас.
Звісно, документів ніяких не було, це чоловік сказав мені, який завжди сумнівається, так поспішав. І я його розумію. Але цього разу для мене цей хід виявився не найкращим варіантом. До місяця мене мучили сумніви, чи правильне ім’я, здавалося воно не підходящим, постійно різало слух і в ступор вганяло, коли її називали всілякими варіантами цього імені.
Коротше, хотіла поміняти на Машу, тим більше що чоловік спочатку до нього більше схилявся, і старший син у нас Мишко. Але не могла зрозуміти, чи подобається мені така схожість. Машуня та Мишаня. За Святцями пару днів була різниця саме з Машею, коротше, чоловік не захотів міняти наше перше рішення і ми отримали свідчення з ім’ям Софія.
Потім захворіли, довго лікувалися, мабуть, урок мені, не страждати від надуманих проблем. Охрестили також цим ім’ям. Нині нам 3 місяці. Мене знов накриває. Читаю на форумах відгуки про дане ім’я, як воно всім набридло і розумію, що найвірнішим рішенням було назвати дочку Дариною, тому що я колись і планувала (чоловік, до речі, пропонував його також), але тоді мені здавалося, це не підходить варіант до Михайла, а зараз мені подобається цей варіант.
Були б Дариша та Мишко. Дарина більш рідкісне ім’я. Я сама росла з досить рідкісним ім’ям на той час і завжди була єдиною скрізь, вважала це своєю перевагою. Зараз розумію, що відчуваю долю знову тим, що думки зайняті подібною плутаниною, але заспокоїтися і відпустити ситуацію поки не в змозі. Мені здається, що дочка виросте і не буде вдячна такому нашому вибору, як одна з багатьох Софій.
Чесно кажучи, відійшовши від пологів, усвідомлюю, що навіть боюся вийти на дитячий майданчик і почути питання, як звуть дівчинку. До цього ми гуляли у приватному секторі. До речі, вже пізніше прочитала, що Софія Скорпіон, можливо, дуже гримуча суміш, і краще було б назвати Марією. І головне, ненавиджу себе за подібну рису характеру, знаю, що гріх і знову і знову повертаюся до подібного.