Із чоловіком разом живемо 25 років. За ці роки траплялося різне, багато поганого. Чоловіку 52 роки, мені 48.
Він працює, я за станом здоров’я не можу, хоча раніше могла працювати. Чоловік часто каже, що я ніхто, намагається принизити у різний спосіб — обзиває, вказує на мої недоліки, каже, що я товста (важу 60 кг), дурна та скандальна.
Хотілося багато разів поговорити з ним, чому він живе з такою поганою жінкою, як я, у відповідь чую, що він ще не готовий відповісти на це запитання. І так відбувається багато років.
Зі своїми рідними та другом, точно знаю, обговорює мене з усіма подробицями нашого особистого життя, кожне слово. Його шкодують батьки.
Мені це давно не подобається, сама почала зриватися. Іти мені нема куди.
Як бути, я не знаю. Ну все ж таки чоловіки все життя обговорюють своїх дружин з мамою та татом.
Каже, що він хоче спокою, я теж, але стосунки не складаються. Я чоловікові не можу довіритися, він все всім перекаже, серйозні питання теж не обговорюються, тому що в будь-якому випадку він має рацію.
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…
— Куди преш, невігласе, повилазило чи що?! — пролунало так лунко, що аж касирки в…
Той вечір починався як сотні інших. На плиті млів свіжий борщ, за стіною щось весело…
— Ти б, Демко, чоловіка свого хоч раз як годиться зустріла… — слова матері пролунали…
Коли багато років безупинно тягнеш на собі віз сімейних обов'язків, одного разу просто сідаєш на…