Вирішивши побратися, ми домовилися все робити разом, допомагати одне одному, але насправді виявилося зовсім не так. Чоловік не хоче брати жодної участі у справах сім’ї та вдома, каже, що його справа заробляти гроші.
Дітей у нас поки немає, хоча проживши у шлюбі рік, я поки що не наважуюсь планувати дитину з таким ставленням. Мало того, що чоловік нічого не нічого не вміє робити, окрім як лампочку, що перегоріла, поміняти (це навіть я можу зробити), так ще й у вихідні не допомагає ні з прибиранням, ні з покупками.
Хіба складно, коли я готую обід почистити картоплю чи моркву, звичайно простіше сидіти за комп’ютером, та ще й сто разів спитати, коли буде готовий суп. З їжею йому теж не догодиш, все не так смачно, як він звик, їсти вдома.
Навіть футболку собі попрасувати не може! Жалкую, що батьки не дозволили жити разом до шлюбу, батько навіть пригрозив перестати платити за навчання, так би я дізналася свого майбутнього чоловіка і з цього боку.
Не витримала та поскаржилася свекрусі, запитала, чому вони його нічому не навчили. Мене вразила її відповідь: «А навіщо тоді йому дружина, якщо він сам усе робитиме?».
Батьки чоловіка вважають, що вони дали йому освіту, завдяки якій він тепер має гарну роботу із високою зарплатою. Але ж я теж працюю!
Найпростіше жити на всьому готовому. Вперше з дня весілля ми серйозно через це посварилися, навіть не розмовляли три дні.
Чоловік перший вибачився, сказав, що на мене чекає сюрприз, і я вже подумала, що все налагоджується, він вирішив робити домашню роботу разом. Це так зближує.
Але не тут було! Чоловік купив посудомийну машину і вирішив, що тепер у мене роботи на кухні майже не залишилося, і дуже здивувався, коли замість очікуваної подяки я запитала, навіщо нам посудомийка на двох.
Збирати посуд цілий тиждень, щоб потім завантажити машину? Чоловік сильно образився: “Тобі не догодиш”.
Після нашої розмови почала частіше приїжджати свекруха, вона всюди втручатися, підозрюю, що чоловік поскаржився, що не вмію готувати, тому часто його мама приїжджає, то з котлетками, то з пирогами.
Я поки що мовчу, нехай возить, доки не набридне, зате готувати не треба. Але краще б вона пояснила синові, як навчитися допомагати дружині, особливо коли з’явиться дитина.
Оленка навшпиньках зайшла на кухню і завмерла перед холодильником. Вона ледве дихала від передчуття. Вчора…
У нашій родині роками тримався непорушний закон: я на кухні спину гну, а свекруха —…
Оксана мала одну звичку, з якої її чоловік Андрій завжди добродушно підсміювався. Вона вела зошит…
— Іро, та ти в нас тепер як пані живеш! — Лариса прискіпливо провела пальцем…
Мені 59 років. Торік я завела «блокнот радості». Пишу це, і самій трохи смішно. Звучить…
— Ти ж не забула, що я сьогодні ввечері їду до Сергія на день народження?…