Чоловік образився на мене. Ми пенсіонери. Живемо дуже скромно, але в такому будинку, який нерви та гроші тягне. Мешканці будинку неохайні, скандальні. Збори нескінченні на ремонти, фарбування. Встановили начебто камери, але коли почали красти пошту, то неможливо, виявляється, побачити за записами, хто це робить.
Поставили домофон, але двері постійно відчинені, і вдома ходять дивні особи, випрошуючи грошей. Ми почали говорити про це на загальних зборах старшим по дому (їх двоє), тож на нас кричати почали.
Мій чоловік вирішив грати в Лото, щоб виграти мільйони та купити іншу квартиру. Я витрачаю дуже мало. В основному контролем грошей та покупками займається чоловік. У мене, треба сказати, все є.
Все життя він мене обдаровував подарунками, ставився дуже дбайливо. Усі б жінки були такі щасливі як я з чоловіком. Але мало того, що щотижня купує якісь бланки, заповнює їх, відсилає, так почав вуалізувати свою мрію. Дивиться по інтернету нові машини, вибрав вже район та місто, де ми житимемо після виграних мільйонів.
Годинами розглядає, як можна обставити квартиру, ми навіть разом кілька разів це робили. Але ось почув нашу розмову із сусідкою, де ми скаржилися на побори грошові і я жартома сказала: «Анжелка, мені вже байдуже, якого кольору будуть ці стовпи, що їх перефарбовують втретє митці за мій рахунок. Я у серпні звідси переїжджаю. Ми виграємо 22 мільйони та купуємо іншу квартиру. Чоловік й машину вже придивився». Так поговорили, пожартували, а чоловік потім до мене із претензією: «Навіщо ділишся? Я особисто в це вірю, а ти мені все бажання відбиваєш».
Але ж я розумію, що це просто гра, витання у хмарах. Завжди трошки над ним жартувала і не нарікала, що регулярно носить гроші та проплачує дядькам за свою мрію.
Ні, ми не посварилися. Але в мене недобре на душі. З одного боку, ніби я маю рацію, а з іншого, ніби дитину образила. Я так зараз почуваюся.
