Життя з чоловіком не приносить радості. Мені 35 років, я чекаю на дитину в шлюбі. Дитина перша. Одружені ми лише 4 місяці, а зустрічалися до цього 2 роки.
Пишу дуже сухо і нецікаво і стан мій схожий на почерк. Вийшла заміж за коханням, але щось не складається у мене пазл. Все моє життя складається з роботи та побуту, неуваги чоловіка. У вихідні він випиває, я не п’ю взагалі і звичайно цінності у нас різні.
Мій тато втратив роботу (дуже велику посаду, 45 років відпрацював) тепер також випиває. Я дуже хвилююся за батька. Чоловік замість того, щоб мене підтримати, може встати та піти чи виїхати. А нещодавно у нас трапилася сварка, і він якось товкнув мене в живіт цілеспрямовано, був у такому стані незрозумілому. Злякався сам, потім сказав, щоб я його не виводила.
Я все розумію, я далеко не дурна, але як вчинити, не знаю. Мене не влаштовує таке ставлення і таке «радісне» життя і боюся залишитись одна з дитиною. Я працюю, у мене своя справа і ми вирішили, що я працюватиму і в декреті. Морально якось важко. І думки плутаються, але життя таке, що не приносить радості.
— От що, жінко, дивлюся я, що роботи в тебе по господарству — кіт наплакав.…
Миготіли міста й села, зливалися в одну стрічку краєвиди, ранковий відблиск сонця непомітно змінився вечірніми…
Марину я знав ще з дитинства — дівчинка з тихим, але дуже чіпким поглядом, яка…
Настя в Тараса вдалася дівчиною говіркою, емоційною, і, правду кажучи, трохи галасливою. Вона родом із…
Микола Панасенко аж розцвів, коли почув від свого сина Семена: — Тату, я одружуватися буду.…
Гроші вона, звісно, переказує. Не такі вже й великі, але, в принципі, на дитину вистачає.…