Чи можна позичати гроші коханому чоловікові? Мені 42 роки. Торік їхала з відрядження та у поїзді познайомилася з чоловіком. Виявився цілком приємним супутником. Коли приїхали, то обмінялися телефонами. З того часу зустрічаємося. Жити разом не живемо, але бачити одне одного завжди раді.
В принципі, я не проти з’їхатися, але він живе з хворою мамою, їй потрібний постійний догляд. А ще він постійно позичає на її лікування гроші, а мені незручно відмовити. Повертає вчасно, знову займає, і так уже кілька разів.
Причому, суми стають дедалі більше. Я вже грішною справою думаю, може він таким чином притупляє мою пильність і в якийсь момент все-таки обдурить мене, коли сума буде солідна. Потім корю себе за такі думки та недовіру до людей, але все ж таки якийсь черв’ячок сумніву точить.
Розписку я з нього не брала, незручно, не чужі люди, тим більше я відразу не наполягла. Якось насторожує мене ця ситуація, але змінити її я поки що не наважуюсь. Мабуть, у глибині душі таки розраховую на серйозні стосунки, а недовірою можу все зіпсувати.
Просто не хочеться потрапити в халепу, навколо стільки аферистів розвелося, що треба тримати вушка на маківці. А з іншого боку, якщо людям зовсім не довіряти, то як взагалі жити, а тим більше будувати серйозні стосунки? Чи є спосіб перевірити людину на чесність та вивести на чисту воду? Тож, щоб він не зрозумів, що це перевірка?
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…