Мій чоловік із бідної багатодітної сім’ї і досі не може позбутися заздрощів до більш успішних людей. Грошей у сім’ї чоловіка майже ніколи не було, жили надголодь, а про те, щоб навчати дітей, ніхто навіть не думав.
Але моєму чоловікові допомогла вчителька, сказавши, що тільки навчання дасть йому те, чого він зараз позбавлений. І він намагався щосили.
Після школи поїхав від батьків, хоча ті були категорично проти, адже вони розраховували, що він працюватиме. Але він поїхав, працював та навчався паралельно.
Зараз у нього є робота, виплачуємо кредит банку, натомість збудували будинок. Я теж вийшла після появи другої дитини з декрету, полегшало матеріально. Є машина, не нова, але цілком нормальна.
Але чоловік прагне наздогнати та перегнати багатих людей нашого міста. Людей, яким забезпечені батьки допомогли стати на ноги, купили житло та створили бізнес.
Я постійно йому кажу, щоб він навчився радіти з того, що є. Але він стверджує, що його діти житимуть не так, як він. А тут ще його мати зателефонувала та попросила допомогти грошима на лікування батька.
Чоловік її образив, кричав, що вони не мають права вимагати в нього грошей, бо не могли навіть нагодувати своїх дітей. Звинувачував у тому, що мати вміла лише народжувати, а заробляти не могла.
До речі, батьки чоловіка нормальні люди, які не п’ють, просто віруючі, тому й заводили дітей «скільки бог послав». Я зробила йому зауваження, що він так грубо розмовляв з матір’ю та ще й у присутності наших дітей.
Чоловік розлютився, обізвав і мене і тепер не розмовляє зі мною вже цілий тиждень. Я можу його зрозуміти, але й образа не дає спокою.
Потай від нього я перевела його матері гроші і попросила не казати синові про це. Дуже боюся, що чоловік дізнається, і тоді буде скандал.
Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока,…
— Ну все, тепер можна й про поповнення думати. Андрій підійшов ззаду, по-господарськи обійняв її…
Моя кава давно схолола, вкрившись темною, гіркуватою плівкою. У кухні стояла така дзвінка тиша, що…
«Приїжджай, Ганнусю! Негайно! Я дуже чекаю! Ти маєш знати правду». Цей коротенький, написаний ніби поспіхом…
Я тримала горнятко обома руками. Звичка ще з дитинства, батькова. Тато завжди пив чай саме…
Братові Грицю стукнуло шістдесят п’ять. Зібралися в нього вдома чималим гуртом — чоловік п'ятнадцять: діти,…