У моїй родині відбулася така ситуація. У нас із чоловіком 2 дітей, дочка ходить до школи, а син до садочку, чоловік працює на фурі водієм. Я теж працюю з понеділка по пʼятницю з 8 до 17.
У нас була машина, на якій я відвозила дітей до саду та школи, бо сад та школа знаходяться не поряд з будинком! А потім їхала на роботу і ледве встигала до 8, іноді запізнювалася хвилин на 5-10, за що отримувала від керівництва!
Так ось тиждень тому мій чоловік продає машину і купує мікроавтобус! Він чудово знав, що на ньому я їздити не зможу через його габарити. Удома був скандал…
На моє запитання для чого ти його купив і як мені тепер возити дітей, він відповів, нічого страшного, їздіть на громадському транспорті!
А машину він взяв, щоб заробити додатковий гріш на перевезеннях. Бо його друг теж узяв мікроавтобус і займається перевезенням людей, а чи знаєте яких? Він возить небіжчиків та всю церемонію.
І ось мій чоловік теж вирішив, такими ж перевезеннями зайнятися, десь сам – коли вдома, десь водія якогось проситиме їздити. Я в шоці від свого чоловіка!
Я йому сказала, що в машину після цього я не посаджу жодної дитини і сама не сяду!
Зараз я відводжу дітей на громадському транспорті, вранці стоїмо на зупинці хвилин по 15-20, їдемо як оселедці в автобусі! Ви скажете їздить на таксі, дитяче таксі не завжди одразу приїжджає особливо вранці, та і це недешево.
Декілька днів замовляла таксі, то машина не знайдена, то чекати від 20-30 хвилин. Він просто наплював на комфорт своїх власних дітей! Я не говорю вже про себе, що я запізнююся на роботу зараз на 30-40 хвилин. На скільки вистачить мене я не знаю!
А він просто захотів не “відстати” від свого товариша. Той купив мікроавтобус, і цьому треба. Тільки в друга ні сім’ї, ні дітей немає! Я у розпачі, мої докази про те, що він вчинив неправильно, його не переконують.
