Після трьох місяців мовчання чоловік вирішив заговорити зі мною. Я писала сюди свою сповідь, коли було дуже тяжко через мовчання чоловіка. Замовк на початку липня. Живемо у своєму будинку, пенсіонери. Доводилося все господарство вести самій, вирішувати різні проблеми, що у побуті.
Виявилося, що за час життя з чоловіком, я була позбавлена багатьох справ. Доводилося самій думати, робити, брати до рук інструменти. У результаті, я впоралася відмінно.
Ніколи в будинку, саду та городі не було такого ідеального порядку, як цього року. І наготовила заготовки, і сушила фрукти. Моє ставлення до нього проходило кілька етапів. То хотілося прибити, то піти і лишити все. Але я ніколи за весь час його мовчання жодного разу не заговорила з ним.
Нарешті, коли тільки-но я почала отримувати задоволення від його «відсутності», чоловік у жовтні заговорив. Як ні в чому не бувало. Гаразд, поганий мир кращий за добру сварку. Не спитала його, чого мовчав? Півтора місяці поводиться ідеально. Життя продовжується. Головне, мені й самій із собою не нудно.
