Після трьох місяців мовчання чоловік вирішив заговорити зі мною. Я писала сюди свою сповідь, коли було дуже тяжко через мовчання чоловіка. Замовк на початку липня. Живемо у своєму будинку, пенсіонери. Доводилося все господарство вести самій, вирішувати різні проблеми, що у побуті.
Виявилося, що за час життя з чоловіком, я була позбавлена багатьох справ. Доводилося самій думати, робити, брати до рук інструменти. У результаті, я впоралася відмінно.
Ніколи в будинку, саду та городі не було такого ідеального порядку, як цього року. І наготовила заготовки, і сушила фрукти. Моє ставлення до нього проходило кілька етапів. То хотілося прибити, то піти і лишити все. Але я ніколи за весь час його мовчання жодного разу не заговорила з ним.
Нарешті, коли тільки-но я почала отримувати задоволення від його «відсутності», чоловік у жовтні заговорив. Як ні в чому не бувало. Гаразд, поганий мир кращий за добру сварку. Не спитала його, чого мовчав? Півтора місяці поводиться ідеально. Життя продовжується. Головне, мені й самій із собою не нудно.
Він сказав: «Я ненадовго». І поцілував дружину в щоку так буденно, ніби пів години в…
— Я просто в голові не вкладу, як ти з ним досі живеш. І, головне,…
— Мамо, Богдан з нами їхати не хоче. На кухні пахло печеною картопелько з свіжим…
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…