З моїм коханим ми вже понад 4 роки разом. Це мої перші і можна сказати тяжкі стосунки.
Із самого початку в нас були сварки через те, що ми рідко бачилися, і в цілому я не відчувала себе його дівчиною. Мені здавалося, що він уникає мене.
Я помічала, що він постійно сидить в інтернеті, додає всяких дівчат у друзі, але при цьому мені пише рідко і каже, що зайнятий. Тоді я побачила його анкету у додатку для знайомств, і мені одразу все стало зрозуміло.
Ми довго лаялися, але вирішили все-таки залишитися разом і начебто все добре. Через якийсь час це все забулося, багато добрих вражень та спільних моментів відсунули ці погані спогади на задній план. Він зробив мені пропозицію рік тому, ми разом з’їхалися і начебто все добре.
Але буквально влітку, коли у мене був важкий період у житті, тоді я дуже втомлювалася на роботі, ще й захворіла і кілька днів пролежала з температурою, я помічала, що він постійно сидить у телефоні, іде в туалет з телефоном. Я в нього питала, чи він із кимось спілкується, він увесь час заперечував і казав, що в мене вже параноя.
Але якось вранці я жартома взяла його телефон і хотіла його забрати, щоб він не відволікався від роботи. Він не хотів його віддавати, а потім, коли я забрала його, він нервово просив його назад.
І тоді, коли я йому його віддала, він одразу пішов у ванну. Тут я вирішила зайти до його ноутбука і не дарма! У месенджері був величезний список його листування з дівчатами.
Я досі не розумію, як він міг встигати бути зі мною поряд і переписуватись при цьому. Чому я нічого не помічала?
Я побачила досить близькі листування, де він писав, що хотів би зараз з нею заснути поруч, притиснувшись, і що він би їй зробив, писав їй «доброго ранку, моя королева». Це все було як ножем по серцю для мене.
Мені тоді хотілося втекти від нього. Він вибачався, мало не плакав.
Через якийсь час я дала йому другий шанс. Але через якихось 2 місяці з’явилися нові обставини.
Я дізналася, що він часто сидів на сайті знайомств, я побачила багато завантажених додатків у його телефоні за минулий рік. І все.
Мене ніби переклацнуло. До того я була з ним ніжною, дбала про нього. А зараз мені стало так все одно на все, що з ним пов’язано, залишилося лише одне роздратування з будь-якого приводу.
Я більше не відчуваю бажання до нього, мені неприємні його дотики. І що найстрашніше, тепер у моєму житті є людина, до якої я не відчуваю якийсь інтерес.
Якщо раніше я ні на кого не звертала уваги, то зараз усе змінилося. Я хотіла сім’ю зі своїм хлопцем, але він усе зруйнував, і я тепер не знаю, як жити далі.
Мені дуже погано з ним, незважаючи на те, що він намагається змінюватися. Мені здається більше не зможу дарувати йому своє кохання, я хочу від нього бігти, бігти куди завгодно.
Невже це все, і попереду лише розставання. Жаль, що я так витратила свої 4 роки, не хотілося б все руйнувати.
Як вчинити у такій ситуації. Дуже важко жити з людиною, до якої вже нічого не відчуваєш.
Я не можу відпустити образу і з кожним днем мені все гірше й гірше. Дуже хочеться часом сказати йому, що я більше не люблю його і піти.
Чи можливо таке пробачити? Дуже боляче, що поки я на нього чекала і сумувала, він розважався на боці. А зараз після цього всього, змінюється на краще, але тільки я вже цього всього не хочу.
