Як то кажуть «бійтеся своїх бажань». Моя старша сестра сама собі зламала життя.
Ще будучи студенткою вона зустріла свого майбутнього чоловіка, стосунки розвивалися бурхливо та стрімко, було й гарне весілля, й гарне сімейне життя. Тільки «але» псувало все — дітей не було.
І чим далі, тим більше сестра хотіла дітей і божеволіла, не виходило у них і все. Зважилися вони під кінець пройти обстеження у спеціалізованій клініці, результат – чоловік не може мати дітей, шансів майже немає.
Намагалися жити якось із цим. Чоловік її відпустив, але вона лишилася і не пішла.
А потім на Дні народження у подруги вона зустріла свого колишнього хлопця і після, як наслідок, новина про дитину. Щоправда, розкрилася, вона пішла до того, іншого.
Другий чоловік (він же колишній хлопець і батько дитини) жив як хотів, зраджував, ревнував, гуляв з друзями. За п’ять років у шлюбі з ним вона зненавиділа все.
Розлучення було гучним, вона зібрала речі та втекла від чоловіка, подала на розлучення і після ще довго ховалась від нього. Матерінський інстинкт згас, дивлячись на сина, вона бачила другого чоловіка і не могла підійти до дитини, у неї було повне відторгнення.
Знайшла порятунок у роботі, дитиною займалися наші батьки. Вона працювала, заробляла гроші, віддавала їх батькам на сина.
Як потім виявилося, міняла чоловіків, почала гуляти. Як усе закінчилося, знаємо з розповідей найкращої подруги.
Якось вона бачила свого першого чоловіка, який був з іншою, був щасливий. Для сестри це, певне, стало останнім ударом.
Вона пила спочатку на корпоративі, а потім у іншої подруги на Дні народженні. Що було наступного дня, можна тільки здогадуватися.
За словами сусідів, з дому вона не виходила, чим займалася вдома, — не відомо. На ранок наступного дня, десь о 5-й годині, вона вийшла з вікна дев’ятого поверху. Сусіди викликали швидку, але врятувати не вдалося, її не стало дорогою до лікарні.
Вона дуже хотіла дитину, тільки щастя їй це не принесло. Останнім часом вона дуже шкодувала про все, жалілася подрузі про те, що втратила.
А потім всім виглядом намагалася показати, що у неї все чудово. Ось така історія та доля.
Є спогади, які пахнуть чебрецем, теплим хлібом і трохи — нафталіном із дідової шафи. У…
Кухонний годинник невблаганно відраховував хвилини, а в сусідній кімнаті тихо сопів дворічний Юрчик. Мар’яна обхопила…
— Залиш на денці... — темний силует виринув поруч якось раптово. Руслан здригнувся від несподіванки.…
На нашій старенькій кухні пахло м’ятою та свіжим пирогом, але розмова клеїлася важко. Я дивилася…
Дев’ятнадцять років… Це той небезпечний і прекрасний вік, коли море по коліна, а любов здається…
Той проклятий чемодан на коліщатках знову виповз із шафи. Поважний кіт Мартин чудово знав: якщо…