Був у шлюбі 20 років, маю двох дітей 18 та 13 років. Не живу із першою дружиною вже 5 років. Офіційно у розлученні. Ми зідзвонюємося, шанобливо спілкуємось, разом займаємося питаннями виховання дітей.
Два роки тому я познайомився з дівчиною молодшою за мене на 13 років і з дитиною. Виявляв до неї та її доньки увагу, турботу. Пробували жити разом. Але я постійно відчував емоційний пресинг напередодні відвідування дітей або від того, що спілкувався із першою дружиною.
У результаті дівчина поставила мені ультиматум: до дітей не заходити, з колишньою спілкуватисятільки на свята. Я вважаю зрадою так вчинити. Ходили до психологів — даремно, теперішня дівчина гне своє.
До мене не виявляє того, що мені потрібно, не чує мене, не вміє домовлятися, звинувачує у всьому. Тільки й чую: «Я нещаслива… от якби ти зробив як я говорю, то відразу отримав би бажане». І в неї, і в мене є почуття та пристрасть одне до одного. А в усьому іншому — треш. Може це токсичні, аб’юзивні, залежні стосунки?
Станіслав, 48 років
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…
— Куди преш, невігласе, повилазило чи що?! — пролунало так лунко, що аж касирки в…