Рік тому мій хлопець розлучився зі своєю дівчиною і почав зустрічатися зі мною. Мене дратує і дуже нервує те, що він досі носить годинник і обручку з минулих відносин (кільця він купував їм з нею на знак того, що вони одружаться, на той час говорив, що вона новий виток у його житті, що він готовий одружитися вдруге, і впевнений, що любить її).
На той час ми були друзями. Тому я про все це знала. Про кожний подарунок від тоді мені розповідав.
Для мене це не нормально, враховуючи, що мені він мені відразу сказав, що одружуватися більше не буде, жодного разу за рік не сказав ні слова про кохання і взагалі про почуття, нібито через попередні невдачі у стосунках вирішив більше не говорити.
Годинник від мене в нього теж є, носить рідко. Рік тому було виправдання, що в «моєму» спекотно, а годинник колишньої практично не знімає, як і обручку, яку він носить саме як обручку на правій руці на безіменному пальці.
Ось я думаю, може, я надаю цьому великого значення чи це, м’яко кажучи, обман? Просто не розумію, чому таке ставлення до мене.
Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…
— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…
— Мамо, ну ти що, справді не розумієш? Не можу я в такому вигляді на…
Мені 60 років. І я вперше за багато літ зважилася кудись поїхати не у справах,…