Одружився я у 22 роки, народилася дочка, але незабаром ми з дружиною розлучилися. Аліменти на дочку я не платив, бо ініціатором розлучення була дружина. Минали роки, я мав стосунки з жінками, але дітей не вдавалося завести.
Одного дня в соцмережах мені дочка написала, що я їй не батько і мені на неї байдуже. Я відповів, що це не так. Виявилося, що вона перенесла дуже дорогу операцію на серці та спитала, чому мене тоді й поряд не було? Так я ж не знав, плюс у мене нова сім’я – дружина та її син.
Все обернулося на сварку. Потім моя дружина повідомила радісну новину, що я стану татом. Я був такий радий і ближче до народження сина я їй написав, що стану татом і нехай вона в гості приїде з братиком няньчитися, так вона мені відповіла, що він нагуляний, і що я і він їй ніхто. Знову сварка.
Я намагався налагодити з нею стосунки, але вона сказала, що не можна налагодити те, чого немає.
Минає ще років 5, і я дізнався, що вона вийшла заміж і народила сина. Мені та моєму синові дуже хотілося подивитися на немовля, але я не знав де вона живе. Потім адресу родичка дала і я приїхав із дружиною та синами з квітами. Вона навіть на поріг не пустила і сказала, що нам не можна бачити її дитину.
Вночі я не спав, читав те саме листування з нею і згадав її слова про те, що вона сумнівається чи мій молодший син і тут до мене дійшло, що той взагалі не схожий ні на мене, ні на дружину. Я в таємниці зробив ДНК тест, і він був із нульовою ймовірністю. Увечері я влаштував скандал і подав на розлучення, квартира була на дружину записана, і я пішов на оренду жити.
Якось, коли повертався з роботи, то побачив її з коляскою, акуратно підійшов подивитися на онука, але вона сказала, що якщо я зроблю ще хоча б крок, то вона поліцію викличе, і що я ніколи не зможу спілкуватися з онуком, бо не вартий його. Що робити?