Дружина цілий місяць фліртувала із колегою по роботі. У мене 11 років шлюбу, 2 дітей – 8 та 10 років. Кохали одне одного дуже сильно. Дружина дуже ефектна, життєрадісна, товариська. Постійно користувалася увагою у чоловіків. Ревнував часто, вона мене теж. Але якихось серйозних приводів ми не давали одне одному.
З роками побут зробив свою справу, ми стали віддалятися одне від одного. Кожен сам по собі, загальним справам, як і заняттям із дітьми віддавалися з небажанням. Дружина працює в силовій структурі, і з перших днів за нею вишикувався натовп шанувальників.
Вона почала більше проводити часу в салонах краси, манікюр, пілінг. На роботу відвозив і забирав лише я. Сама добиралася дуже рідко, лише з корпоративів.
І ось учора вони мали суботник на роботі. Дівчата мили вікна, столи, чоловіки на вулиці. Дружина з іншими дівчатами любили під цю справу занапастити пляшку вина. Час був десь о 14:00. Вона сказала, що ще 30 хвилин і додому. О 15:00 я надіслав їй повідомлення, але телефон вимкнено. За геолокацією, телефон визначився на «дорозі кохання», місці в лісі, де усамітнюються парочки.
Дочекавшись її вдома, намагався з’ясувати, що вона там робила. Спочатку вона відмовлялася, але все ж зізналася: вже давно їй сподобався один із співробітників, він теж став виявляти до неї знаки уваги. Я гадаю, що був затяжний флірт.
Хоча поряд завжди були люди, у кабінеті перебували ще кілька людей. Але десь із місяць тому, як вона каже, стався перший поцілунок, і ось упродовж трьох тижнів вони у кабінеті зустрічалися, поки нікого не було, цілувалися. Він писав їй вірші, багато спілкувалися.
Тиждень тому їхнє листування побачила його дружина, і пішла від нього. На «дорозі кохання» вони поставили крапку у стосунках із моєю дружиною, щоб не руйнувати шлюби. Близькості як вона каже, не було. Лише поцілунки.
Що мені робити? Я пішов з дому, діти переживають, дружина вибачається, благає повернутися.
Дві сумки стояли посеред прихожої так само впевнено, як чужі правила. Великі, туго набиті, ще…
Вона ще вірила, що світом править добро. Що заміж виходять із любові. Що в білому…
Іноді біда не стукає. Вона заходить у твоє життя в піщаних кросівках і каже, що…
"Ой, та ти з глузду з’їхала, дівчино, якщо зібралася за Тимка Гнатюка заміж." Так сказала…
Сонце пекло так, що марево над полтавськими грядками аж тремтіло, але Віку раптом кинуло в…
Я досі пам’ятаю той день, коли ми вперше переступили поріг нашого нового дому у Черкасах.…