Як впоратися з образою?
Дружина почала зустрічатися з іншим у складний період наших стосунків. Я визнаю, що як чоловік не цінував її, з дитиною гуляв дуже рідко.
Коли дізнався про зраду, вигнав її із квартири. Через якийсь час вона повернулася назад, але близькі ми не були, і тоді я вже переїхав, залишив її у квартирі з дитиною.
Спочатку я думав, що все може налагодитись, але з нею ми це не обговорювали. Вона почала періодично йти в загули зі словами «у кожного своє життя», намагаючись контролювати мене, проводила зі мною час — і так по колу.
Психологічно я був до неї прив’язаний, не міг закінчити ці недостосунки. Припускав, що вона може з кимось зустрічатись, себе теж не особливо обмежував.
У результаті виявилося, що вона весь цей час (4 роки) зустрічалася з тим, із ким колись почала зраджувати. Мене розірвало від злості! На запитання, навіщо був потрібний я, вона відповіла, що намагалася відновити сім’ю.
Жахливо усвідомлювати, що мене обдурювали так довго. Не виходить відволікатися. Я розумію, що було б правильно просто не спілкуватися з нею, але ситуація не відпускає мене.
У нас спільна дитина. Як забути цю образу? І чи можна взагалі її пробачити? Якщо тільки заради себе і дитини.
Єгор, 34 роки
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…