Хлопець не допомагає в побуті і не працює, але мені нема куди піти. Я не знаю як мені бути. Ось уже четвертий рік живу з хлопцем, йому 28 років, а він досі веде себе як підліток. Тягну все на собі.
Крім нього, я нікого не маю. Я сирота, а друзі далеко. Він єдиний, кому я довірилася, покинула все та всіх. А він не допомагає, не працює вже кілька років, хоча я йому кажу, що потрібне сильне плече. Не підтримує у побуті.
В інтимі проблем немає, я вродлива, люблю готувати. У мене багато залицяльників, він це бачить, але мене не цінує, незважаючи на те, через що ми обоє пройшли.
Що робити з ним? Піти нікуди зараз, квартира — не моя.
Олена, 25 років
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…
— Куди преш, невігласе, повилазило чи що?! — пролунало так лунко, що аж касирки в…