Мама не хоче переїжджати, а я не можу її покинути. Мені 33 роки, маю дві доньки, старша йде в перший клас цього року, а молодшій зараз 5 місяців. Живемо ми у приватному будинку разом із моєю мамою. Я незаміжня, виховую доньок одна, з хорошою підтримкою від мами.
Я хочу взяти кредит з використанням тих грошей, що приходили на дітей, оскільки цей капітал я не витрачала, а накопичувала та купити невеличку квартиру, але мама не хоче зі мною переїжджати, навідріз відмовляється, але залишити одну її не можу, вона сильно хворіє і їй не під силу жити в будинку, де треба топити грубку, ходити за водою, чистити сніг і т.д.
Без неї переїхати теж не можу. Прямо зрадницею почуваюся, бо коли я чекала старшу доньку, мама дуже для мене багато зробила. Вона купила цей будинок, де ми зараз живемо, сиділа з моєю старшою донею 6 років, поки я працювала.
Та й загалом я її дуже люблю. Як бути навіть не знаю. Але жити в домі дуже тяжко та й хочеться перебратися ближче до центру міста, де більше вибір шкіл та гуртків та моїх донечок.
