Я шокована діями подруги. Дружимо з молодості, обом уже за 60 років, у обох дорослі діти, онуки. Нещодавно вона зв’язалася з якимсь підозрілим чоловіком і ніби збожеволіла. Він робив у неї ремонт у складі будівельної бригади, а після закінчення ремонту став дзвонити до неї, говорити компліменти, напрошуватися до неї в гості.
Сам він наш ровесник, у нього проблеми з роботою, не передбачається пенсії, бо він усе життя працював неофіційно, не має ніякого свого житла. Був одружений кілька разів, і дорослі діти є, але ні дружини, ні діти про нього знати нічого не хочуть. До того ж п’є і перебуває у якійсь типу організації.
Він каже подрузі, що закохався в неї з першого погляду, пропонує з нею офіційно одружитися, мило спілкується з її онуками, які вічно сидять у неї вдома, дарує їй по квіточці під час зустрічі.
Подруга, наскільки я знаю, все життя комплексувала з приводу своєї негарної зовнішності та невдалого шлюбу. Має стабільну роботу з гарною зарплатою, дві квартири. Зрозуміло, що цей чоловік хоче влаштуватися десь жити на старості років, щоби подруга його прийняла до себе, годувала, коли він уже не зможе заробляти гроші, доглядала його.
Подрузі лестять його компліменти, вона всім знайомим вихваляється, що її звуть заміж у 60 років з хвостиком. Ймовірно, таким чином вона компенсує собі невдале особисте життя в молодості.
Вона начебто й визнає, що жодної любові до неї у цього чоловіка насправді немає, що це один розрахунок пожити за її рахунок. Але при цьому вона продовжує його приймати. Я намагаюся донести до неї, що якщо вона офіційно розпишеться з ним, то він зможе, у разі більш ранньої смерті подруги, відібрати у її доньки частину майна як законний чоловік і спадкоємець.
А у доньки самої багато клопоту та двоє дітей, яким теж треба щось залишити у спадок. Але головним чином мене лякає те, що подруга підпускає цього чоловіка близько до онучок. Одній 14 років, іншій 3 роки. До них обох він підлизується, підгодовує. Грає з молодшою, просто з рук її не спускає, спати укладає на дивані і сам може заснути поруч. Називає себе їхнім дідусем. Але ж це ніякий не дідусь, а чужа людина!
Хто знає, що в нього на думці. Я б побоялася підпускати до дітей стороннього чоловіка, тим більше, що п’є і постійно твердить, як він мріє про фізичну близькість. Якщо почне чіплятися, діти можуть злякатися і не розповісти бабусі навіть, а життя дівчаткам він зіпсує.
Я боюся говорити про цю подругу, тому що вона поводиться неадекватно, коли я говорю, що цей чоловік їй не пара. Мені здається, вона думає, що я їй заздрю. Такі у неї відповіді — «можеш забирати його собі», «він просто дуріє». І одразу починає кілька днів тримати себе зі мною холодно.
Якщо я скажу про свої страхи, що він може почати чіплятися до її внучок, боюся, вона взагалі образиться і перестане зі мною спілкуватися. Їй здається, що це шанс на другу молодість.
Адже я їй ні краплі не заздрю. У мене самої були проблеми в особистому житті, я розчарувалась у чоловіках і живу для себе. У мене все добре. І якби до мене почав підкочувати п’ючий сектант без житла та пенсії, я б, звичайно, не стала запрошувати його в гості, виходити за нього заміж та інше.
А якби в мене вдома постійно перебували мої онуки, то точно я б не підпустила до них чужого чоловіка. Як уберегти подругу та її онучок від біди? Чи я маю рацію стосовно своїх підозх, що ця людина може чіплятися до дітей?
