Як пережити обман коханої людини? Познайомились ми торік на роботі. Він працює там три роки, а я розпочала цього року. Познайомилися випадково на обідній перерві. Він підійшов, запитав, як я на новому місці, з ким встигла познайомитися й інші прості питання.
Потім попросив номер телефону, звичайно, я йому дала номер телефону, тому що він мені сподобався зовні, та й виявилось у нас багато спільного. Спільні інтереси, навіть хобі. Він писав мені ніжні повідомлення, дзвонив протягом дня, казав, що я йому дуже подобаюсь, що він хоче стосунків. Я йому повірила.
Ми проводили багато часу разом. Ходили разом скрізь. Але він приховав від мене те, що він одружений вже п’ять років, є дві дитини. Два хлопчики (чотири років та один рік). Сказав, що дружину не любить, одружився через те, що був у депресії, момент такий був у житті, і тут з’явилася його дружина. В
ін сказав, що вона не цікавиться їм, як він, як минув його день. При цьому сказав, що з його дітьми йому допомагає його мама. Я була в шоці від такого визнання. Він сказав, що міг би й далі мовчати, але його замучила совість і що не може грати почуттями людини. Тобто моїми.
Його дружина про нас дізналася випадково, побачила листування у вотсапі. Закотила йому скандал, виписала мій номер, але чомусь не подзвонила. Він сам передзвонив мені через кілька днів і сказав, що у нього скандал у сім’ї моторошний через все це. Сказав, що сам у всьому винен, перепрошував, побажав мені щастя і попросив, щоб я йому не писала більше.
Так, засудіть мене, але я не знала, що він одружений і має двох дітей. Сім’я моїх батьків зруйнувалася через ось таку на перший погляд інтрижку. Але тато покинув маму, мені тоді було 12 років. Мама виховувала мене сама, так і не створила сім’ю.
Я завжди хотіла повноцінну сім’ю. Я завжди вчилася добре, у мене як у багатьох дівчаток не було підліткового кохання, подобалися хлопчики, але особливих стосунків ні з ким не було. Я постійно була вдома, читала книги, готувалася до іспитів.
Перші мої серйозні стосунки були, коли мені було 23 роки. Ми розписалися, почали жити разом. Але за рік розлучилися, мій колишній чоловік мене ревнував і не довіряв. Хоча я його розумію, я вийшла за нього заміж, не любила його, а просто шкодувала.
Він дуже закохався в мене, звик, ми вчилися разом і я завжди його підтримувала. Мамі моїй він дуже подобався, ось, напевно, через це я і вийшла за нього. Думала, що покохаю потім. Але, на жаль, не вийшло. Ми розлучилися через рік, це було взаємне рішення.
Зараз мій колишній чоловік одружений, у нього вже двоє дітей, кохана дружина, він коханий і дуже щасливий. Я довгий час докоряла собі все це, відчувала провину перед колишнім чоловіком. Але він зараз, Слава Богу, щасливий. Після мого розлучення я з головою пішла в роботу, жодних стосунків.
Я була одна, і звикла бути одна. Але в тому році я закохалася вперше і по-справжньому, але він мене обдурив. Дуже боляче від усвідомлення того, що чоловік, якого я кохаю, одружений і обманював мене. Ми розлучилися, і він так і не написав мені, хоч знає моє ставлення до нього.
Він навіть не цікавиться як я. Не привітав зі святами. Зник мовчки. Мені дуже погано. Життя втратило всякий сенс. Рятує лише робота і більше нічого. Це все, що у мене є на даний момент. Робота дім. Займаюся благодійністю, коли є вільний час, допомагаю людям, які потребують цього. Хоч так буде користь від мого існування. На особисте життя я поставила хрест.
Як після цього жити, довіряти комусь? Та й вік уже, цього року мені буде 31 рік. В цьому віці багато хто вже має сім’ю, дітей. А в мене нічого немає, і немає надії, що буде. Дякую, що прочитали мою сповідь. Мені потрібна не лише порада, а й можливість виговоритися.
«Це ж міна уповільненої дії! Я вже мовчу про те, що в доньки одразу після…
— Не хочу я з тобою спілкуватися! Ти поганий! Не любиш мене й не любив…
— Дякую, — сказала Оксана крізь сльози, дивлячись на розмиті вогні нічного міста за вікном…
Ігор любив непомітно дарувати невеликі подарунки своїм шкільним друзям. Як це? А підкладав їм у…
«У житті завжди має бути місце святу!» — вважала Аріна і всіма силами намагалася дотримуватися…
— Слухай, давай тільки без цих «концертів», добре? — Олексій гидливо поморщився, дивлячись, як по…