Кілька місяців тому я познайомилася із чоловіком. Буквально на другому побаченні я зрозуміла, що можу втратити голову, хоч це мені не властиво. Просто таких, як він, я справді ще не зустрічала.
І тут я дізнаюся, що він має сім’ю. Складно було щось зробити, адже я тільки відчула себе щасливою. У той же час не хотілося лізти в чужу сім’ю та завдавати біль його дружині. Родичі мої, дізнавшись про це, відвернулися від мене, засуджували.
І коли я зрозуміла, що так більше не можу жити, я пішла до церкви. Сльози лилися самі собою. Я молилася і просила вищі сили лише про одне — нехай буде так, як має бути.
Навряд чи випадково, цього вечора подружка запросила мене в гості. Буквально дійшовши вже до її будинку, я побачила, як мій «коханий» на дорозі чіпляє дівчину. Мене це дуже здивувало, якось важко дихати стало, але я відразу зрозуміла — це знак.
Він звичайно почав говорити, що нібито це його колега. Може, звісно, він і не брехав (у чому я сумніваюся). Але я твердо сказала, що між нами все скінчено.
Я щаслива, що не встигла наробити дурниць і набула спокою. Бувають ситуації, коли розум нам не підвладний. А за помилки в молодості ми можемо розплачуватись протягом усього життя. Адже все вертається бумерангом. Просіть щиро допомогти і будьте щасливі.
