Ми із чоловіком у шлюбі 17 років. У нас дві доньки (16 та 7 років) та маленький синок (8 місяців). Пів року тому я дізналася, що мій чоловік уже майже рік таємно зустрічається з іншою жінкою. Для мене це було шоком, від якого не можу відійти й досі. За родом своєї роботи він часто їхав у відрядження, приходив додому пізно. Я наївно думала, що людина насправді працює, а виявилося, що це не так.
Він зізнався мені сам (на її наполягання) і сказав, що не міг займатися зі мною близькістю, знаючи, що під серцем я ношу нашого сина. Познайомився з нею в кафе, вона на 6 років молодша за нас, розлучена, у неї є син 11 років. Вони почали зустрічатись, але він не думав, що все зайде так далеко. Коли це зрозумів, то вирішив закінчити з нею стосунки. Але, як він сказав, вона почала його шантажувати, сказавши, що має мій номер телефону, вона мені зателефонує і все розповість.
Прийшовши в черговий раз під ранок після гулянки, він сам розповів мені все (а може, і не все). Я запропонувала йому розлучитися, але він не погодився. Сказав, що треба, навпаки, залишитись разом і вирішити все вдвох. Наші відносини поступово почали поновлюватися. Але особливого кохання я від нього не відчуваю.
Відчуваю, що тілом він зі мною, а ось думками десь там. П’є майже щодня, повертається так само пізно.
Точно знаю, що він досі з нею спілкується, а може навіть продовжує близький зв’язок. Жити з ним тільки через дітей не хочу. Ділити його з цією особою також не згодна. Підкажіть, як мені бути. Заздалегідь вдячна.
Наталія, 40 років
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…