Чоловік розлюбив. Нещодавно з чоловіком сталася сварка. Він закрився, розмови тільки по справі, спимо окремо, домашні справи виконуємо, як і раніше, відповідно до денного графіка.
Після п’яти днів такого життя я почала замислюватися: «А може, так краще?». У ліжку у нас темпераменти різні, за весь час, поки ми в сварці ніхто мене не чіпав, ніхто не розповідав, як жити і що робити. Раніше часто були обурення через те, що я працюю вночі та заважаю йому спати, але коли працювати, якщо вдень із дітьми?
За ці дні жодного разу й слова не сказав. До цього я намагалася говорити про свої бажання, свої потреби, але людині просто перестало бути цікаво, я думаю. Як каужть, чоловік веде у танці, веде і у житті. Раніше так і було, я виходила заміж за людину чуйну і зворушливу, люблячу і турботливу.
Завжди намагалася бути доброю дружиною, мамою, господаркою, займатися собою та підробляти. Зараз розумію, що, можливо, настав час любити себе. Як кажуть у пісні «я сама можу купити собі квіти, написати своє ім’я на піску…».
