Чоловік розлюбив. Нещодавно з чоловіком сталася сварка. Він закрився, розмови тільки по справі, спимо окремо, домашні справи виконуємо, як і раніше, відповідно до денного графіка.
Після п’яти днів такого життя я почала замислюватися: «А може, так краще?». У ліжку у нас темпераменти різні, за весь час, поки ми в сварці ніхто мене не чіпав, ніхто не розповідав, як жити і що робити. Раніше часто були обурення через те, що я працюю вночі та заважаю йому спати, але коли працювати, якщо вдень із дітьми?
За ці дні жодного разу й слова не сказав. До цього я намагалася говорити про свої бажання, свої потреби, але людині просто перестало бути цікаво, я думаю. Як каужть, чоловік веде у танці, веде і у житті. Раніше так і було, я виходила заміж за людину чуйну і зворушливу, люблячу і турботливу.
Завжди намагалася бути доброю дружиною, мамою, господаркою, займатися собою та підробляти. Зараз розумію, що, можливо, настав час любити себе. Як кажуть у пісні «я сама можу купити собі квіти, написати своє ім’я на піску…».
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…