Мені 36 років, одружився я рано, у 22 роки. Прожили 8 років із дружиною, є спільний син. Потім розлучилися, вона поїхала, я став винаймати житло. Потім перебрався жити до мами. Я їй допомагаю по дому, господарству, роблю ремонт у приватному будинку.
Сам працюю, начебто для маленького містечка непогано заробляю. Але я маю деякі проблеми зі спиртним. Я пів року можу взагалі нічого не пити, потім 3 дні гуляти. Знаю, це не дуже добре.
Так у ці моменти, які бувають дуже рідко, мати починає кричати, ще ображати, всіляко ображати, виганяє з дому. Мені доводиться десь знаходити прихисток.
Буває часто і взагалі без приводу, коли скажемо, не п’ю і роблю ремонт, але вона каже, що я невдаха, мовляв, правильно тебе дружина покинула. У такі моменти реально важко жити.
Розумію, що потрібно своє життя якось влаштовувати, знайомитись з жінкою, можливо, брати кредит тощо, але щось взагалі не виходить. На роботі кажуть, що це не правильно, можна за рік відпочити.
Сам же не вважаю себе якимось невдахою та інфантильним. Я готую, перу собі сам. Крім роботи, ще пишу студентам дипломні (закінчив свого часу вуз на свої ж гроші). Начебто грамотна людина, однак, у житті нічого не складається.
