Я не сиджу на дієтах, люблю солодке, але ненажери завжди викликали у мене почуття огиди. Не думала, що в мене буде такий чоловік. Я відразу зрозуміла, що чоловік любить смачно поїсти і намагалася спочатку догодити йому. Але супи чи каші він не любить, йому подавай пристойний шматок м’яса, та ще й без жодного гарніру.
Коли я сказала, що таке харчування надто дороге, і що на це йдуть усі наші гроші, він відповів, що не маю наміру економити на харчуванні, а я можу зменшити витрати на одяг та косметику. Мене це образило, адже я заробляю не менше, ніж чоловік, чому ж я маю все витрачати на нього?
Я ще не зустрічала таких людей, які б щодня їли таку кількість м’яса, за винятком він може їсти його з картоплею. Я намагалася робити котлети, голубці, щоб і м’ясо було, і економніше, але чоловік протестував, сердився, а одного разу ще задовго до вечері він поставив перед собою каструлю з котлетами і всі їх з’їв навіть без хліба.
Вийшло, що мені залишилися одні макарони. Я почала обурюватися, говорити, що так роблять тільки егоїсти, але чоловік образився, сказавши, що я шкодую йому їжу. Наші друзі перестали запрошувати нас на шашлики, і з тієї ж причини.
Коли востаннє їздили до моєї подруги на дачу, чоловік з’їв майже все м’ясо, яке було приготовлене на всю компанію. Мені було дуже соромно, а він все жартував, сказавши: «люблю поїсти, це в мене з дитинства». Всі промовчали, але я бачила, яке враження було від такого вчинку.
Поскаржилася свекрусі, отримавши таку відповідь: де ти бачила, щоб чоловік не любив м’ясо?. У мене батько і два брати, люблять смачно поїсти, але як звичайні люди, а не як мій чоловік. Що робити не знаю. Він високий на зріст, а зараз ще й почав набирати вагу. Але вся справа в тому, що в мене зникли до нього всі почуття, з’явилася навіть огида якась, особливо коли я бачу, як він їсть.
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…