Коля був вдівцем з 3 дітьми, проте хазяйновитий та заробляв непогано, вирішила, чому б і не вийти за нього заміж

Вийшла заміж 9 місяців тому за вдівця, у якого троє дітей. Старшій дитині, донці 13 років, вона справжній ледар. Лаяти не хочу, і сил уже немає. Я її розумію та хочу допомогти, але останнім часом вона мої слова ігнорує.

Практично вдома нічого не робить і скрізь безладдя, де вона знаходиться. Сама теж неохайна. Купається тільки, коли я говорю і кілька разів. Вчиться так собі. Нічим не цікавиться окрім їжі та корейських серіалів.

Синові 9 років, такий чистюля та вихований. Молодшій 4 роки, така лапочка. Я всіх прийняла як своїх дітей, але не можу впоратися зі старшою. В мене теж є своя дочка, якій 11 років. Через падчерку вона стала сумною. Мабуть, коли мене немає, вона грубіянить і моя дочка боїться її. Поки що мовчу.

Донька у мене різнобічна. Місяць тому я народила сина. Тобто наразі у нас вже п’ятеро дітей. Усі дуже добре ставляться до сина. Я вже втратила себе, не хочу образити ні старшу доньку чоловіка та чоловіка, вся на голках. Сімейне життя нікого задоволення не приносить. Чоловік до мене добре ставиться.

Як бути? Останнім часом хочу розлучитися, шкодую, що заміж вийшла. Знаю, що це моя помилка, що поспішила. Вийшла заміж спочатку через те, що було шкода дітей. Зараз розумію, що потрібно себе шкодувати, життя минає, а я вже навіть не хочу просто крем на обличчя мазати вранці.