Маленька Ангеліна вже близько року жила з дядьком і тіткою, а також своїм двоюрідним братом Артемом. Батьки Ангеліни загинули в автомобільній аварії рік тому, і дитину удочерила тітка Ганна. Спочатку начебто все було непогано. Вона добре ставилася до дівчинки та навіть водила її до психолога, але ситуація змінилася.
Ганна стала використовувати гроші, які держава виплачувала Ангелині, з корисливою метою. Здоров’ям чи бажаннями дівчинки нова сім’я перестала цікавитися. Психолог Карина Ігорівна дзвонила та намагалася пояснити названій матері, що дівчинці все ще потрібні її консультації, але Ганна та її чоловік Денис навіть слухати не хотіли.
Маленька Ангеліна намагалася терпіти будь-яке ставлення від названої сім’ї. Вона змирилася з тим, що їй не купують нові іграшки та розмальовки, не просила солодощів чи смачної їжі. Вона не сподівалася на те, що Ганна та Денис поведуть дітей кудись гуляти та розважатися. Просто жила й намагалася не падати духом, а часом щиро зверталася до мами з татом та просила допомогти їй.
Одного дня Ангеліна побачила, що її зведений брат з’їв усі солодощі, крім однієї цукерки. Вона несміливо запитала Ганну, чи можна їй взяти цукерку. На що жінка відмахнулася від дівчинки, бо на той момент розмовляла телефоном. До слова, вкотре телефонувала Карина Ігорівна. Дівчина дуже турбувалася за свою маленьку пацієнтку.
Артем незабаром згадав про останню цукерку, але її вже з’їла маленька Ліна. Хлопець довго думати не став і спочатку розплакався, а потім поскаржився батькові, який посварив Ангеліну та вдарив по голові. Перелякана дівчинка втекла до своєї кімнати й потай вирішила написати листа матусі Вірі на небо.
Дівчинка у листі просила батьків забрати її у тітки Ганни, бо вона не купує іграшки та не годує, а Денис б’є. Вона зробила спеціальний саморобний конверт, і коли був вечір, кинула конверт до найближчої поштової скриньки.
Листи забирали лише через пару днів, тож за цей час у ящику накопичилася досить багато дитячих конвертів із різнобарвними написами. Жодних адрес, жодних імен. Молодий листоноша не знав, що з цим робити, та вирішив викинути.
Але на шляху до сміттєвих баків листоноша не помітив молоду дівчину. Він врізався в неї та випустив усі листи. Дівчина присіла, щоб допомогти недбайливому працівникові зібрати кореспонденцію, але відразу завмерла на місці, бо впізнала почерк. То була психолог маленької Ангеліни. Листоноша їй розповів, де взяв листи. Карина одразу зрозуміла, хто їх писав, та вирішила приїхати до малечі додому.
Дівчина домоглася, щоб Ганну та Дениса притягнули до відповідальності за таке жахливе опікунство. Вона забрала дитину до себе, і одного дня дівчинка знайшла біля будинку величезну коробку. Листоноша стояв біля дверей та наполегливо кликав Ангеліну. Вона уважно оглянула листа, який їй вручили, і попросила листоношу занести коробку всередину будинку.
Карина допомогла дівчинці прочитати листа від батьків, з якого дитина зробила висновок, що батьки з небес послали їй нову маму Карину.
