Мама народила мене для себе від одруженого чоловіка, не вимагаючи від нього нічого, з 17 років я поставила собі за мету його знайти (він живе з сім’єю в іншому місті) і в 27 років досягла цього, заявила про себе його синам (своїм братам) і безцеремонно вторглася в їхнє життя з гаслом: «я теж маю право мати батька»

У мого чоловіка несподівано з’явилася доросла дочка. Я виросла без батька. Мама народила мене для себе від одруженого чоловіка, не вимагаючи від нього нічого. З 17 років я поставила собі за мету його знайти (він живе з сім’єю в іншому місті) і в 27 років досягла цього.

Заявила про себе його синам (своїм братам) і безцеремонно вторглася в їхнє життя з гаслом: «я теж маю право мати батька». Все склалося благополучно, мене всі прийняли, навіть дружина батька (за що їй окреме спасибі). Поступово пристрасті вщухли і потреба в батькові, по суті, відпала.

Зараз мені 37 років перебуваю, у стосунках з чоловіком на 7 років старше за мене. Ми не одружені. Відносини добрі, довірчі. Живемо не разом. Нещодавно він зізнався, що в нього по молодості був роман і жінка народила дівчинку без його відома (для себе).

Нині їй 18 років, і вона виявила бажання з ним спілкуватися. Написала йому в соц. мережі та перед Новим роком вони зустрілися. Я дізналася про зустріч випадково, дуже прикро, що він не розповів мені про це сам.

На душі тяжко, спільних дітей немає. У мене від першого шлюбу двоє дітей, у нього одна. Вся душа перевертається, коли думаю, що він із нею контактує. Розумію, що не маю права чинити опір цим відносинам, але вдіяти з собою нічого не можу. Допоможіть, будь ласка, порадою, як вгамувати свій егоїзм і прийняти цю дівчинку.