Складні стосунки з матір’ю. Мені 36 років, у розлученні вже 6 років, а моїй дитині 11 років. Із батьком дитини не спілкуюся. Здобула вищу освіту, але не працюю за спеціальністю. Відносини з мамою дуже важкі, хоч і живемо далеко одна від одної, бо вона мене ненавидить.
Вона постійно контролює мене. Досі чую від неї причіпки з кожного приводу. Все, що б я не зробила, все не так. Я погана дочка, я нічого не досягну і дитину я погано виховую. Вона доклала максимум зусиль, щоб розлучити мене з моїм чоловіком. І досі я не можу влаштувати життя. Як тільки в мене з’являється чоловік, я відразу стаю, за її словами, жінкою, що гуляє.
З самого дитинства я була мало не найгіршою дитиною на всьому білому світі. Я виросла, закінчила виш, поїхала від неї. Але мама мене не залишає в спокої, .вона регулярно приїжджає. Сварить мене за те, що не так прибираю, не так виглядаю, не то кажу.
Вона псує мої стосунки з моєю дитиною. Син після її від’їзду стає некерованим. Всі мої подруги погані і на роботі мене не поважають, так каже моя мама.
Ми постійно з нею лаємося. Мене це сильно спустошує. А вона ніби навмисне провокує мене, щоб ще раз довести, що я нікчемна. Але ж вона мама, а мами мають любити. Я більше не можу. Що мені робити? Як мені позбутися таких стосунків? Як змінити її ставлення до мене?
Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока,…
— Ну все, тепер можна й про поповнення думати. Андрій підійшов ззаду, по-господарськи обійняв її…
Моя кава давно схолола, вкрившись темною, гіркуватою плівкою. У кухні стояла така дзвінка тиша, що…
«Приїжджай, Ганнусю! Негайно! Я дуже чекаю! Ти маєш знати правду». Цей коротенький, написаний ніби поспіхом…
Я тримала горнятко обома руками. Звичка ще з дитинства, батькова. Тато завжди пив чай саме…
Братові Грицю стукнуло шістдесят п’ять. Зібралися в нього вдома чималим гуртом — чоловік п'ятнадцять: діти,…