Замість того, щоб допомагати, мама проводить час на дачі та критикує мене. Я дуже хочу свою компанію, і саме зараз складається так, що я маю на неї ресурс і почуття, що якщо зупинюся, то потім змусити себе вже не зможу.
Маю чоловіка, двох маленьких дітей. Чоловік мене підтримує, зараз у розвиток ідуть усі гроші, які я заробляю, він допомагає з нянею, грошима, теж працює. Але не моя мати. Для неї важливіше не допомогти мені, а їздити на дачу, консервувати цілий день помідори, пекти якісь непотрібні торти чи хліб.
Я розумію, що вона це робить для себе, не для мене, хоча це все подається під соусом: «Я ж вам консервувала». Та мені не потрібна ця консервація, ці помідори та огірки я спокійно можу купити. Але мені саме зараз, як ніколи потрібна допомога з дітьми та підтримка.
Ми самі заробили на житло, ніколи ні від кого не просили допомоги і навіть зараз я просто ночами працюю, бо вдень з дітьми. Але тоді нема чого влаштовувати розбирання вночі (я зараз у гостях у мами). Вона весь день проводить на дачі, а потім влаштовує скандал тому, що я о 12-й ночі працюю.
Я ж думаю, що краще спитати, чим мені можна допомогти і допомагати, а не робити зауваження. Мене це дуже дратує.
Може це й егоїстично, але зараз такий час, що батьки можуть розраховувати лише на своїх дітей, особливо з копійчаними пенсіями. Тому треба допомагати дітям.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…