Ми з чоловіком одружилися два роки тому. Перші місяці жили з батьками, а потім взяли квартиру, обидва працювали рік, а потім я дізналася, що чекаю дитину та вийшла у декрет.
Вся суть моєї історіїї в тому, що мене дуже дратує поява сестри чоловіка вдома. Не знаю чому, тому що вона добра, мила, їй 5 років, буває капризи дитячі, як у всіх дітей.
Навіть до того, як дізнатися, що я чекаю дитину, поки ми працювали мама привозила її ночувати, дуже рідко, бо може розуміла, що обидва працюємо, втомлюємося, а зараз, як я вийшла в декрет, щовихідних приходить, ще й буває, що два дні поспіль ночує.
Мене це дуже дратує, її присутність, брати за неї відповідальність, годувати і т.д. Я це їй не показую, але чоловікові неодноразово говорила, спокійним рівним тоном, що мені це не подобається.
Він все зрозумів, але не може це сказати своїй мамі, і вона все одно приходить до нас із ночівлею. Ще б пак, добре, попередити, але ні, ставлять просто перед фактом, не питаючи, чи хочемо ми цього чи ні.
Я новоспечена мама, у мене і так своїх справ вистачає, і я дуже не люблю сидіти вдома, тож працювала та втомлювалася. А її до нас приводять, ніби я маю ще й з їхньою дитиною сидіти.
Я люблю дітей, у мене є свої рідні племінники, але вони у нас ночували лише один раз зі своєю мамою. Оскільки сестрі я могла пояснити, що мені не подобається, коли в мене ночують маленькі діти, і вона мене зрозуміла.
Я люблю порядок вдома, а коли вона приходить, весь час безладдя. У кого була така ситуація? І як ви з цим упоралися?
